Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.09.2020 р. № 3803/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з реалізації послуг, придбаних у нерезидента, та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є офіційним представником фірми Х в Україні та здійснює оптовий продаж та сервісне обслуговування промислового контрольно-вимірювального обладнання виробництва Х (далі – Прилади).

Прилади є засобами вимірювальної техніки. При цьому більшість Приладів є багатофункціональними і певні функції активуються на етапі виробництва відповідно до замовлення користувача. У подальшому додаткові функції, при необхідності, можуть бути активовані на платній основі за допомогою спеціального коду доступу (набір символів) індивідуально для кожного Приладу.

Якщо споживач замовив Прилад з певною функцією, то така функція активується на етапі виробництва і її вартість включається до загальної вартості Приладу.

Якщо ж споживач придбав Прилад без такої функції, а згодом виникає потреба в ній, то покупець має можливість самостійно активувати таку функцію, придбавши код доступу.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі −
Закон № 996)).

Отже, платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996)). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Правовіосновиоподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання, або − у разі відсутності такого місця − місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг, зокрема належать:

наданняінформації та іншихпослуг у сферіінформатизації, утомучислі з використаннямкомп'ютерних систем;

телекомунікаційніпослуги, а саме: послуги, пов'язані з передаванням, поширеннямабоприйманнямсигналів, слів, зображень та звуківабоінформації будь-якого характеру за допомогоюдротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичнихабоіншихелектромагнітних систем зв'язку, включаючивідповідненаданняабопередання права на використанняможливостей такого передавання, поширенняабоприймання, у тому числінадання доступу до глобальнихінформаційних мереж;

надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачанняпослугбезпосередньозалежитьвідмісцяїхпостачання.

Разом з цим, інформації, викладеної у зверненні, недостатньо для визначення об’єкта оподаткування (постачання послуг чи постачання товарів) та надання вичерпної відповіді на порушені питання у частині оподаткування ПДВ, а тому у разі необхідності пропонуємо повторно звернутися до контролюючого органу із наданням детального опису здійснюваних операцій (у тому числі із відображенням процедури активації додаткових функцій) та копій документів (договорів, на підставі яких відбуваються такі операції), що стосуються таких операцій.

Індивідуальнаподатковаконсультаціямаєіндивідуальний характер і можевикористовуватисявиключноплатникомподатків, якомунаданотакуконсультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).