Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.09.2020 р. № 3788/ІПК/99-00-12-01-01-06

Державна податкова служба України розглянула звернення на отримання податкової консультації в частині необхідності взяття  на облік в контролюючих органах постійного представництва та реєстрації платником ПДВ і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)  повідомляє.

Згідно з підпунктом «а» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ,  нерезиденти – це, зокрема, іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постійне представництво – постійне  місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає, зокрема:

а) будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо загальна тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об’єктом чи діяльністю (в рамках одного проекту або пов'язаних між собою проектів), що виконуються нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, перевищує 12 місяців;

б) надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників, найнятих ним для таких цілей, якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як 183 дні у будь-якому дванадцятимісячному періоді.

Для цілей застосування підпунктів «а» і «б» цього підпункту при розрахунку загального періоду, протягом якого нерезидент здійснює діяльність в Україні, до повних послідовних або непослідовних календарних місяців тривалості проекту (або пов'язаних між собою проектів), виконання робіт або надання послуг нерезидентом в Україні додаються:

тривалість діяльності нерезидента в Україні, що здійснюється протягом кількох послідовних або непослідовних періодів, які окремо є меншими за повний календарний місяць, але в сукупності перевищують 30 днів, та тривалість діяльності пов'язаних осіб цього нерезидента в Україні, якщо така діяльність тісно пов'язана з діяльністю нерезидента, визначеною у підпунктах "а" і "б" цього підпункту, та здійснюється протягом кількох послідовних або непослідовних періодів, які дорівнюють повному календарному місяцю або які окремо є меншими за повний календарний місяць, але в сукупності перевищують 30 днів.

Нерезидент не вважається таким, що має постійне представництво в Україні, якщо він здійснює господарську діяльність через посередника - резидента, але при цьому надання резидентом агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок, в інтересах та/або на користь нерезидента здійснюється в рамках основної (звичайної) діяльності резидента та на звичайних умовах. Якщо посередник – резидент діє виключно або майже виключно за рахунок, в інтересах та/або на користь одного або кількох осіб – нерезидентів, які є пов'язаними особами, такий посередник не може вважатися таким, що діє в рамках основної (звичайної) діяльності стосовно будь-якої з пов'язаних осіб – нерезидентів, та визнається постійним представництвом такого нерезидента в Україні або кожної особи – нерезидента, якщо такі нерезиденти є пов'язаними особами.

Господарською діяльністю вважається діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до абзацу третього п. 63.3 ст. 63 ПКУ, об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Отже, у разі якщо нерезидент отримує дохід від здійснення господарської діяльності на території України, на умовах, встановлених п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, такий нерезидент повинен створити постійне представництво, та стати на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням як платник податку на прибуток та визначати об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до вимог п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Що стосується відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, який не здійснює господарську діяльність в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то п.п. 2 п. 3.4 розд. ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), передбачено, що він стає на облік як платник, який зобов’язаний сплачувати податки і збори відповідно до ПКУ.

При цьому встановлено, що взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з п.п.2 п.3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588 не звільняє такого нерезидента від обов’язку реєстрації платником податку на прибуток, якщо він  розпочинає господарську діяльність через своє постійне представництво.

Враховуючи викладене, якщо представництво нерезидента не відповідає визначенню постійного представництва та не проводить господарську діяльність, то такий нерезидент не зобов’язаний реєструватися платником податку на прибуток і подавати звітність по цьому податку.

Порядок взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента, який не відповідає поняттю постійного представництва нерезидента у значенні, наведеному у підпункті 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, встановлений пунктом 4.2 розділу IV Порядку № 1588.

Порядок взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента, який здійснює господарську діяльність на території України, регламентується розділом V Порядку № 1588.

 У частині питання звернення щодо реєстрації постійного представництва як платника ПДВ додатково повідомляємо.

В описаній у зверненні ситуації для цілей реєстрації платником ПДВ як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням, представництво повинно мати статус постійного представництва, визначення якого наведено у підпункті 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

Таким чином нове представництво, створене не у формі відокремленого підрозділу, яке буде взято на облік в органі ДПС відповідно до пункту 5.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280, як платник податків (постійне представництво), матиме право зареєструватися як платник ПДВ за своїм добровільним рішенням відповідно до пункту 182.1 статті 182 розділу V ПКУ або підлягатиме обов’язковій реєстрації як платник ПДВ за наявності підстав, визначених пунктом 181.1 статті 181 розділу V ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Крім того, пунктом 53.2 статті 53 ПКУ визначено, що платник податків може оскаржити до суду надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.