Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.09.2020 р. № 3844/ІПК/12-32-05-05-11

Головне управління ДПС у Луганській області, керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) розглянуло запит фізичної особи – підприємця  про надання індивідуальної податкової консультації щодо необхідності встановлення реєстратора розрахункових операцій та можливого застосування відповідальності у разі його відсутності до суб’єкта господарювання – платника єдиного податку 2-ї групи, та, керуючись ст. 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у межах компетенції повідомляємо таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від    06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами (далі – Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до абз. 2 преамбули Закону № 265 встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що до 01 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

-  реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу    1000000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Аналогічна норма міститься у пункті 6 ст. 9 Закону № 265, згідно з якою реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до ПКУ.

Таким чином, необхідність встановлення до 01 січня 2021 року реєстраторів розрахункових операцій виникає у платників єдиного податку другої – четвертої груп (фізичних осіб – підприємців) у разі перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 гривень, а також у разі здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Додатково інформуємо, що Верховною Радою України прийнято Закони України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», які значно розширюють сферу застосування реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні розрахунків зі споживачами в Україні, починаючи з 01 січня 2021 року.

Так, згідно з вимогами вказаних законів з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

-   реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

-  діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону № 265;

-  діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Також, з 01 квітня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій незалежно від обсягу одержаного (отриманого) доходу протягом календарного року та проведення будь-яких видів діяльності, зобов’язано використовувати (застосовувати) всіх платників єдиного податку – фізичних осіб – підприємців, крім платників єдиного податку першої групи.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону № 265).

Водночас повідомляємо, що при здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку реєстратори розрахункових операцій не застосовуються.

Порядок здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті в Україні визначається Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, згідно з якою безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Отже, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування платником єдиного податку другої групи, при здійсненні діяльності, що пов’язана з реалізацією товарів (наданням послуг), розрахунки за які проводяться виключно у безготівковій формі через установи банків, можливе проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 6 ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-ХIV «Про Національний банк України» Національний банк, зокрема, регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками.

У зв’язку з цим, для вирішення питання про віднесення грошових надходжень до готівкових/безготівкових розрахунків пропонуємо звернутися до Національного банку України.

Стосовно наявності підстав для застосування відповідальності у разі відсутності реєстратора розрахункових операцій за умов, наведених заявником, то однозначно відповісти на це питання не вбачається можливим, оскільки запит не містить відомостей щодо видів діяльності платника.

Зазначаємо, що за порушення порядку проведення розрахункових операцій, зокрема, за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції, передбачені пунктом 1 статті 17 Закону № 265.

Крім того, за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачено адміністративну відповідальність статтею 155¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.