Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.08.2020 р. № 3566/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування ПДВ та відображення в податкових деклараціях операцій з надання послуг буксирного обслуговування суден за межами митної території України та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює операції з буксирного обслуговування суден за межами митної території України, в тому числі портове та міжпортове буксирування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу встановлено, ще об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Так, відповідно до підпункту «а» підпункту 186.2.1 пункту 186.2 статті 186 розділу V Кодексу місцем постачання послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг, є місце фактичного їх постачання послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V Кодексу, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3    статті 186 розділу V Кодексу, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V Кодексу).

До операцій з постачання послуг, місце постачання яких визначено на митній території України, можуть застосовуватись ставки 1ПДВ у розмірі 20 %, 7 % та 0%, в залежності від категорії послуг, що постачаються.

Відповідно до пункту «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.

Міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Питання оподаткування послуг з міжнародного перевезення вантажів роз'яснено в Узагальнюючій податковій консультації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затвердженій наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610 (далі - УПК № 610).

УПК № 610 на сьогодні є чинною та може використовуватися платником податку у його господарській діяльності.

Зокрема, в УПК № 610 зазначено, що відповідно до статті 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» факт надання послуги перевезення підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Такими документами можуть бути:

•    авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);
•    міжнародна автомобільна накладна (CMR);
•    накладна СМГС (накладна УМВС);
•    коносамент (Bill of Lading);
•    накладна ЦІМ (СІМ);
•    вантажна відомість (Cargo Manifest);
•    інші документи, визначені законами України.

Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту.

Щодо відповіді на питання 1-3

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання резидентом нерезиденту послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання та категорії послуг, що постачаються.

Таким чином, операції резидента - платника ПДВ з постачання нерезиденту послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності:

 навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг, не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце, в якому отримувач послуг (нерезидент) зареєстрований як суб’єкт господарювання ( у даному випадку територія, що знаходиться за межами митної території України).

Операції резидента з постачання послуг з міжнародного перевезенні оподатковуються за нульовою ставкою, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Якщо зазначені у зверненні послуги не відносяться до категорії послуг що визначені у пункті 186.2 та 186.3 статті 186 розділу V Кодексу, то місцем постачання таких послуг є митна територія України, а тому такі послуги ( об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються за ставкою 20 %.

В той же час для отримання більш детальної відповіді платником не надано інформації щодо документів, на підставі яких будуть здійснюватисі такі операції (договори, угоди, тощо), та документів, якими буде засвідчуватись факт надання таких послуг (акти виконаних робіт, міжнародні перевізні документи, тощо).

Також інформуємо, що кваліфікація видів господарської діяльності платника податку не відноситься до компетенції ДПС, а тому з питанні віднесення послуг, які здійснюються платником, до тієї чи іншої категорії що визначені пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V Кодексу, рекомендуємо звернутись до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, яке є центральним органом виконавчої влади у сфері формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, акредитації органів з оцінки відповідності, управління якістю.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначити сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані в Кодексі.

При цьому, пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу індивідуальне податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.