Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.09.2020 р. № 3863/ІПК/02-32-05-07

Головне управління ДПС у Вінницькій області розглянуло лист щодо використання (заповнення) книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, повідомляє. 

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюється Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 р. N 265/95-ВР (далі ЗУ „Про РРО”).

Відповідно до абзацу сьомого та шостого статті 2 ЗУ „Про РРО” книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в контролюючих органах книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в контролюючих органах, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій.

Суб'єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного реєстратора розрахункових операцій або включення електроенергії, про що повідомляє під час реєстрації реєстратора розрахункових операцій. У такому разі суб'єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки. Такі суб'єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або тимчасової відсутності електроенергії.

Також згідно пункт 6 глави 4 розділу ІІ Наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 р. за N 920/29050 (із змінами, внесеними згідно з  наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 р. N 773, у редакції наказу Міністерства  фінансів України від 23.06.2020 р. N 317) у разі використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій порядок ведення КОРО передбачає:

наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.

Суб'єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Кодексу.

Збереження суб'єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

При цьому спосіб збереження суб'єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі має забезпечити (у тому числі під час проведення перевірки) можливість візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки та повноти обліку здійснених розрахункових операцій.

Дані наданих для перегляду Z-звітів в паперовій та/або електронній формі мають співпадати з даними електронних копій таких Z-звітів, що містяться у фіскальній пам'яті РРО та/або на фіскальному сервері контролюючого органу.

Виходячи з вищевикладеного наявність книги обліку розрахункових  операцій на місці проведення розрахунків, де встановлено реєстратор розрахункових операцій не обов’язкова. Також у разі ведення книги обліку розрахункових операцій  закон не зобов’язує підклеювання  Z-звітів в КОРО, а зобов’язує збереження щоденних фіскальних звітних чеків  в паперовій та/або електронній формі.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.