X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.09.2020 р. № 3829/ІПК/99-00-04-05-03-06

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс) розглянула звернення щодо формування витрат фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування, пов’язаних з експлуатацією та утриманням вантажних автомобілів і в межах компетенції повідомляє.

Платник податку фізична особа – підприємець, що здійснює підприємницьку діяльність у сфері продажу нафтопродуктів, має у власності вантажні транспортні засоби для використання їх у підприємницькій діяльності.

У зв’язку з внесенням змін до статті 177 Кодексу платник запитує:

- яким чином амортизується вантажний автотранспорт, який придбаний та експлуатується до внесення змін,

- як відрізнити витрати поточного ремонту та утримання основних засобів від витрат на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів,

- чи відноситься до витрат шини, запчастини до вантажних автомобілів, які використовуються у господарській діяльності, якщо ремонт проводиться власними силами,

- чи включаються до складу витрат вартість сплачених послуг страхування цивільно-правової відповідальності власників вантажних автотранспортних засобів, які пов’язані з веденням господарської діяльності, та протягом якого періоду.

Щодо амортизації вантажного автотранспорту, який придбаний та експлуатується до внесення змін до статті 177 Кодексу та віднесення до витрат шин, запчастин до вантажних автомобілів, які використовуються у господарській діяльності, якщо ремонт проводиться власними силами

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування встановлено статтею 177 Кодексу.

Згідно з пунктом 177.2 статті 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, встановлено пункту 177.4 статті 177 Кодексу.

До зазначених витрат, зокрема, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (підпункт 177.4.1
пункту 177.4 статті 177 Кодексу);

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (підпункт 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 Кодексу).

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності з 23.05.2020, внесено зміни до підпунктів 177.4.5, 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 Кодексу, якими виключено вантажні автомобілі з переліку основних засобів, що не підлягають амортизації.

Враховуючи зазначене, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування з 23.05.2020 має право включати до складу витрат: витрати, пов’язані з провадженням його господарської діяльності;

витрати на утримання вантажних автомобілів, зокрема, витрати на технічне обслуговування,  ремонт, придбання запчастин, тощо;

вартість використаних пально-мастильних матеріалів після одержання доходу, який безпосередньо пов’язаний з понесеними витратами від здійснення підприємницької діяльності, на підставі документально підтверджених первинних документів, зокрема угод, актів виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортних накладних, розрахункових документів, тощо.

Щодо відрізнення витрат поточного ремонту та утримання основних засобів від витрат на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Відповідно до статті 22 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» технічне регулювання у сфері технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Отже, з зазначеного питання Ви можете звернутися до Міністерства інфраструктури України.

Щодо включення до складу витрат вартості сплачених послуг страхування цивільно-правової відповідальності власників вантажних автотранспортних засобів, які пов’язані з веденням господарської діяльності, та протягом якого періоду

Відповідно до пункту 177.4 статті 177 Кодексу до витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем, зокрема, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (підпункт 177.4.4 пункту 177.4 статті 177 Кодексу).

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961).

Статтею 10 Закону № 1961 визначено, що є два види договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності:

внутрішній договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діє виключно на території України, та договір міжнародного обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, який діє на території країн, зазначених у таких договорах.

Крім того зазначаємо, що експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, заборонена статею 21 Закону № 1961 та підпунктом «ґ» пункту 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Враховуючи викладене, договори страхування цивільно-правової відповідальності є обов'язковими видами страхування для власників наземних транспортних засобів і прямо пов'язані з наданням транспортних послуг пов'язаних  з транспортуванням продукції (товарів), а отже понесені витрати на їх придбання фізична особа - підприємець може віднести до складу витрат відповідно до п. 177.4 ст. 177 Кодексу.

Разом з цим звертаємо увагу, оскільки витрати на страхування цивільно-правової відповідальності неможливо безпосередньо пов'язати з отриманням конкретного доходу і враховуючи те, що вони забезпечують одержання економічної вигоди протягом тривалого періоду, то такі витрати включаються до складу витрат фізичної особи - підприємця рівномірно протягом такого періоду.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.