Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.07.2017 р. № 1283/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з податку на прибуток та ПДВ при списанні у зв’язку із закінченням строку позовної давності кредиторської заборгованості за отриманими авансами, поставка товару за якими не відбулася, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 42 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу суми доходів або витрат, що враховані під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року та враховані у складі доходів або витрат відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час визначення фінансового результату до оподаткування після 1 січня 2015 року, не підлягають повторному врахуванню під час визначення такого об’єкта та формують різницю, згідно з якою фінансовий результат до оподаткування:

зменшується на суму таких доходів;

збільшується на суму таких витрат.

Таким чином, суми доходів, що враховані під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року та враховані у складі доходів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку під час визначення фінансового результату до оподаткування після 1 січня 2015 року, формують різницю, згідно з якою фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму таких доходів.

Щодо коригування податкових зобов’язань з ПДВ.

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (1095 днів).

Підпунктом «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з підпунктом «а» пункту 187.1 статті 187 ПКУ дата надходження авансового платежу є датою виникнення у продавця товарів/послуг податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

У разі якщо після надходження авансового платежу операція з постачання товарів/послуг фактично не відбувається та раніше перераховані кошти не зараховуються в рахунок оплати інших товарів/послуг, які були або будуть поставлені/надані, об'єкт оподаткування податком на додану вартість у постачальника за такою операцією відсутній.

Таким чином, якщо постачальником товарів/послуг на дату отримання авансового платежу від покупця таких товарів/послуг були визначені податкові зобов'язання з ПДВ та у подальшому виникли обставини, внаслідок яких договір постачання -товарів/послуг не виконано, товари/послуги не поставлено протягом терміну позовної давності, і постачання інших товарів/послуг, в оплату яких можуть бути зараховані ці кошти, здійснюватися не буде, а кредиторська заборгованість за отриманим авансом списується, об'єкт оподаткування (операція з постачання товарів/послуг) відповідно відсутній. У такому випадку постачальник має право зменшити раніше нараховану суму податкового зобов’язання з ПДВ на підставі складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної. При цьому такий розрахунок коригування до податкової накладної підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем (пункт 192.1 статті 192 ПКУ).