X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.09.2020 р. № 3933/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування податком на доходи нерезидента операцій з переведення боргу та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариство є боржником (позичальником) перед юридичною особою - резидентом Республіки Кіпр (Кредитор) за укладеним договором позики. Товариство як первісний позичальник має намір укласти з іншим товариством  (далі – новий позичальник) договір про переведення існуючого боргу перед Кредитором. За договором переведення боргу за згодою Кредитора до нового позичальника переходять всі зобов‘язання перед Кредитором за договором позики щодо сплати боргу та процентів. Переведення боргу буде здійснюватись за згодою Кредитора із збереженням у повному обсязі зобов’язання (борг, відсотки) для нового позичальника.

Платник запитує, чи виникають у товариства (першого позичальника) податкові наслідки зі сплати податку на доходи нерезидента внаслідок переведення боргу (у тому числі відсотків).

Відповідно до статей 520 - 524 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Відповідно до п. 1 ст. 520 ЦКУ боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов’язанні визначається відповідно до положень ст. 513 цього Кодексу (п. 1 ст. 521 ЦКУ).

Статтею 513 встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Операція з виникнення боргу перед нерезидентом може мати вплив на фінансовий результат до оподаткування та, відповідно, на об’єкт оподаткування податком на прибуток, оскільки визнані платником проценти за кредитом є витратами згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Згідно абз.1 п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, проценти (пп. «а» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Згідно з абз. 1 п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Отже, у разі виплати нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України у вигляді процентів за договором позики, такі доходи підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 Кодексу, незалежно від способу виплати такого доходу.

Водночас слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно порядку оподаткування платежів, здійснених платником податку на користь нерезидента за договором про надання нерезидентом позики має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).