Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.09.2020 р. № 3730/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації зі справляння земельного податку (далі – Податок), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство, яке обрало спрощену систему оподаткування, поінформувало, що здає в оренду частину власних нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках, які знаходяться у віданні та на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва». Основний вид діяльності Товариства є «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна»,

Право власності та/або право користування земельними ділянками, на яких розташоване власне нерухоме майно, Товариство не оформляло.

Товариство, посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати роз’яснення щодо виникнення у нього згідно з підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 Кодексу обов’язку з нарахування та сплати Податку та чи звільняється від сплати Податку за частину нежилих приміщень, які Товариство використовує у своїй господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 4 пункту  297.1 статті 297 Кодексу платники єдиного податку першої-третьої груп звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із Податку за земельні ділянки, що використовуються для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку).

Отже, починаючи з 01 липня 2020 року у платників єдиного податку другої – третьої груп, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її та/або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду, з 01.07.2020 виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах.

Питання щодо сплати земельного податку власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку у такої особи не оформлені, визначено в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерстві фінансів України від 06.07.2018 № 602.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Кодексу платниками Податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником Податку в розумінні статті 269 Кодексу до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом.

У разі оформлення Товариством відповідного права на земельні ділянки під будинками, у нього виникнуть обов’язки по нарахуванню податкового зобов’язання та подання податкової декларації з плати за землю.

Що стосується особи, яка володіє нерухомим майном у багатоквартирному будинку, то, виходячи із викладеного вище, права на земельну ділянку під багатоквартирним будинком та прибудинкову територію виникають у всіх співвласників (власників житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку) з моменту державної реєстрації таких прав на земельну ділянку під цим багатоквартирним будинком та відповідну прибудинкову територію у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом. Тому, безпосереднім платником земельного податку в цьому випадку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є суб'єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.