Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.09.2020 р. № 3744/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, яке обрало спрощену систему оподаткування, що є власником майнового комплексу, розташованого на земельній ділянці, правовстановлюючі документи на яку Товариством не оформлені, а відомості про формування такої ділянки не внесені до Державного земельного кадастру. Основний вид діяльності Товариства згідно з КВЕД 68.20.

Товариство, посилаючись на чинне законодавство, просить надати роз’яснення щодо виникнення у нього обов’язку справляння плати за землю за земельну ділянку, право власності або право користування якої Товариством не оформлені.

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності користування землею у двох формах: земельного податку, який сплачується власниками земельних ділянок і постійними користувачами земельних ділянок та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п 286.1 ст. 286 Кодексу), а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір орендної плати такої ділянки (п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов’язань з плати за землю після належного оформлення прав власності або користування земельною ділянкою, викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602.

Особу, яка володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 Кодексу до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку визначеному законом. До такого моменту зазначена особа відповідно до вимог Кодексу не повинна сплачувати земельний податок.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Орган місцевого самоврядування, який реалізує свої владні повноваження на відповідній території, на якій розташована земельна ділянка, що використовується без правовстановлюючих документів, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, має право порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Додатково повідомляємо, що платники єдиного податку першої-третьої груп відповідно до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку за земельні ділянки, що використовуються для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), тому у разі здійснення діяльності з надання в оренду нерухомого майна у платників, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку, з 01.07.2020 виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах.

Враховуючи зазначене, Товариству доцільно звернутися до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки, на якій розташована будівля, щодо оформлення речових прав на таку земельну ділянку.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).