Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.08.2020 р. № 3467/ІПК/99-00-04-05-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) розглянула звернення з питань порядку оподаткування громадянки України, що перебуває на податковому облік} в Україні як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування, яка: змінила постійне місце проживання з України на Республіку Польща в якій перебуває терміном більше ніж 183 днів; офіційно працює в Польщі ( як фізична особа - не підприємець) і отримує заробітну плату від іноземного роботодавця; продовжує (проживаючи постійно на території Польщі) в рамках підприємницької діяльності (зареєстрованої в Україні) надавати послуги (в режимі он-лайн) виключно українським контрагентам і платить відповідні податки з доходів від такої діяльності до бюджету України, і щодо застосування відповідних положень українсько-польського договору про уникнен яя подвійного оподаткування у межах компетенції повідомляє таке.

Оподаткування доходів фізичних осіб (резидентів та нерезидент в) регулюється розділом IV ПКУ.

Відповідно до ст. З ПКУ якщо міжнародним договором, згода та обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим ПКУ, застосовуються прави іа міжнародного договору.

Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та поцередженіяя податкових ухилень (далі - Конвенція), яка є чинною в українсько-польських податкових відносинах з 11.03.1994, застосовується до „осіб, які є резидентами одної або обох Договірних Держав” (ст. 1 Конвенції). Одним із видів податків, на які поширюється Конвенція, зокрема в Україні, є „прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства”, у Польщі ..прибутковий податок з фізичних осіб” (п. З ст. 2 Конвенції).

Статтею 4 (Резиденція) Конвенції визначено критерії щодо визначення податкової резиденції осіб, на яких поширюються її положення, зокрема:

„1. При застосуванні цієї Конвенції термін "резидент однієї Договірної Держави" означає особу, яка за законодавством цієї Держави підляп є оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місія перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або іншої о аналогічного критерію. Цей термін, разом з тим, не включає особу, яка підлягг є оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи з джерел з цій Державі або стосовно майна, що в ній знаходиться.

2. У випадку, коли відповідно до положень пункту 1 цієї статті фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її становище визначається відповідно до таких правил:

а) він вважається резидентом Договірної Держави, де він має постійне житло. Якщо він має постійне житло в обох Договірних Державах, він вважається резидентом тієї Держави, де він має найбільш тісні особисті й економічні зв'язки (центр життєвих інтересів);

b) у разі, коли Договірна Держава, в якій він має центр життєвих інтересів не може бути визначена, або коли він не має постійного житла в жодній з Договірних Держав, він вважається резидентом тієї Договірної Держави, де він звичайно й проживає;

c) якщо він звичайно проживає в обох Державах або коли він звичайно не проживає в жодній з них, він вважається резидентом тієї Держави, громадянином якої він є;

б) якщо він є громадянином обох Договірних Держав або коли він не є громадянином жодної з них, компетентні органи Договірних Деркав вирішують це питання за взаємною згодою”.

У контексті Конвенції оподаткування доходів фізичної особи, відповідно до критеріїв, визначених ст. 4 Конвенції, є резидентом України/Польщі, який виконує роботу та/чи надає послуги певного характеру, за що отримує відповідний дохід (винагороду) із джерелом його походження з Польщі/України, регулюються статтями, які стосуються оподаткування доходів від надання незалежних особистих (індивідуальних) послуг (ст. 14 Конвенції) та залежних особистих послуг у зв’язку з роботою за наймом (ст. 15 Конвенції).

Так, ст. 14 (Незалежні особисті послуги) Конвенції передбачено:

„1. Доход, що одержується резидентом одної Договірної Держави щодо професійних послуг чи іншої діяльності незалежного характеру, оподатковується тільки в цій Державі, за винятком випадку, коли він волоціє регулярно доступною постійною базою в другій Договірній Державі з метзю проведення цієї діяльності. Якщо у нього є така постійна база, доход мс же оподатковуватись у другій Державі, але тільки стосовно доходу, що приписується до цієї постійної бази.

2. Термін "професійні послуги" включає, зокрема, незалежну науко зу, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку діяльність, так як і незалежну діяльність лікарів, адвокатів, інженерів, архітекторів, зубних лікарів і бухгалтерів”.

Відповідно до п. 1 ст. 15 (Залежні особисті послуги) Конвенції З урахуванням положень статей 16, 18, 19 і 20 цієї Конвенції платня, заробім на плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом Договірної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки в цій Державі, як цо тільки робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, така винагорода, одержан і у зв'язку з цим, може оподатковуватись у цій другій Державі”.

Згідно з п. 2 ст. 15 Конвенції „незалежно від положень пункту 1 цієї статті, винагорода, що одержується резидентом Договірної Держави у зв'язк) з роботою за наймом, здійснюваною в другій Договірній Держгві, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо:

a) одержувач знаходиться в другій Державі протягом періоду або періо дів, що не перевищують у сукупності 183-х днів протягом календарного року; і

b) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом другої Держави;

c) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в другій Державі”.

„Незважаючи на положення пунктів 1 і 2 цієї статті, заробітна платг та інші подібні винагороди, одержувані резидентом одної Договірної Держави за роботу за наймом чи послуги, які здійснюються в другій Договірній Державі не оподатковуються в цій другій Державі, якщо робота за наймом або послуги здійснюються безпосередньо:

a) технічними спеціалістами у зв'язку з будівельним майданчиком, будівельним, монтажним, шеф-монтажним, складальним та іншим об'єктом відповідно до пункту 3 статті 5 цієї Конвенції;

b) як журналістом, кореспондентом преси, радіо або телебачення, якщо винагороди одержані із джерел за межами цієї другої Держави - протягом п'яти років з дня прибуття в цю Державу” (п. 4 ст. 15 Конвенції).

Враховуючи викладене вище, якщо фізична особа відповідно до критеріїв, визначених ст. 4 Конвенції, є резидентом України, отримує доходи щодо професійних послуг чи іншої діяльності незалежного характеру, іка здійснюється такою особою, відповідно до ст. 14 Конвенції такі доходи підлягають оподаткуванню тільки в Україні, за умови, що український резидент не має в Польщі постійної бази (представництва) з метою здійснення цієї діяльності.

При цьому, якщо фізичну особу - резидента України і резидента Польщі пов'язують відповідні договірні відносини, в межах яких здійснюєтеся діяльність українського резидента на території Польщі, то залежно зід характеру таких відносин, така діяльність може кваліфікуватись як незалежна (особиста) чи як залежна (робота за наймом), доходи від якої можуть підпадг іти під дію положень ст.ст. 14 чи 15 Конвенції відповідно.

Слід зазначити, що питання уникнення подвійного оподаткування доходів осіб, на яких поширюються Конвенція, регулюються відповідними положеннями ст. 24 (Уникнення подвійного оподаткування) Конвенції, якж> визначено умови та правила зарахування кожною з Договірних Держаь -Україною та Польщею, податків, сплачених резидентами цих країн за їх межами.

Зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.