Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.09.2020 р. № 3996/ІПК/99-00-05-06-02-05

Державна податкова служба України розглянула звернення Департаменту щодо визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД або коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП) при складанні податкової накладної у разі здійснення операції з постачання нежитлового приміщення на аукціоні за результатами приватизації та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні та документах, доданих до нього, Департамент, який одночасно виступає організатором аукціону з приватизації комунального майна (нежитлового приміщення) та продавцем об’єкта приватизації, укладає договір купівлі-продажу такого майна (нежитлового приміщення) з покупцем, якого визнано за результатами аукціону. Кошти, одержані від такого покупця за продане майно, Департамент перераховує до загального фонду місцевого бюджету міської ради.

Правові основи укладення договорів купівлі-продажу регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Зокрема, статтями 655 і 656 ЦКУ визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, регулюються Законом України від 18 січня 2018 року № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі – Закон № 2269).

Організатор аукціону – Фонд державного майна України, його регіональні відділення, представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад або залучені ними юридичні особи, які діють відповідно до договору, укладеного з державними органами приватизації (пункт 19 статті 1 Закону № 2269).

Ціна продажу - ціна, за якою об'єкт приватизації продано покупцю у спосіб, визначений Законом № 2269 (пункт 29 статті 1 Закону № 2269).

Покупець, який підписав договір купівлі-продажу, сплачує на відповідний поточний рахунок органів приватизації ціну продажу об'єкта приватизації не пізніше ніж протягом 30 днів з дня підписання договору купівлі-продажу (пункт 1 статті 24 Закону № 2269).

Кошти, одержані від продажу державного або комунального майна, інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації (суми штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки за придбані об'єкти приватизації тощо), зараховуються до державного або місцевого бюджету у повному обсязі, крім плати за участь (пункт 1 статті 25 Закону № 2269).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законам (пункт 5.3 статті 5 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ). При цьому продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ  база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ  датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за операцією з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пунктів 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

При цьому у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема такими реквізитами є:

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів/послуг);

код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг − код послуги згідно з ДКПП; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Згідно з підпунктом 2 пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), у разі постачання товару заповнюється графа 3.1 «код товару згідно з УКТ ЗЕД», послуги – графа 3.3 «код послуги згідно з ДКПП).

Умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, оприлюднено на офіційному вебпорталі ДПС для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 розділу V ПКУ за адресою: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/288992.html.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг.

Враховуючи викладене, у даному випадку при здійсненні операції з продажу на аукціоні за результатами приватизації комунального майна (нежитлового приміщення) Департамент як продавець такого майна (нежитлового приміщення) (згідно з договором купівлі-продажу) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилом «першої події» відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ та скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН на покупця (переможця аукціону).

База оподаткування ПДВ за такою операцією визначається виходячи з його договірної вартості (вартості, вказаної у договорі купівлі-продажу комунального майна (нежитлового приміщення)) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому база  оподаткування ПДВ не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються така операція (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

З точки зору ПКУ об’єкт нерухомості (нежитлове приміщення) – це товар, тому у податковій  накладній у графі  3.1 має заповнюватися код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Оскільки коди на об’єкти нерухомості (нежитлове приміщення) не містяться в УКТ ЗЕД, то для їх відображення у податкових накладних Департамент повинен скористатися умовними кодами товарів, які відповідно до підпункту 2 пункту 16 Порядку № 1307 оприлюднено на сайті ДПС, а саме умовним кодом 00115 (нежитлове приміщення).

Разом з цим повідомляємо, що платники податку повинні самостійно визначати свої податкові зобов’язання з ПДВ та сплачувати нараховану за відповідний звітний (податковий) період суму податку до бюджету.

При цьому операція Департаменту з постачання послуг із організації продажу на аукціоні з приватизації комунального майна (нежитлового приміщення) є окремою операцією, яка є об'єктом оподаткування ПДВ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.