Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.09.2020 р. № 4012/ІПК/99-00-09-03-03-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Товариства про надання індивідуальної податкової консультації і повідомляє наступне.

Товариство повідомляє, що здійснює оптовий продаж мастильних матеріалів іноземного виробництва.

Для здійснення господарської діяльності Товариство закуповує (імпортує) товари, які зберігаються на складах провайдера, що має право користуватись  складськими приміщеннями на підставі Договору оренди з власником приміщень, та надає Товариству послуги складського обслуговування.

Право власності та розпорядження на товар при цьому залишається у Товариства.

Товариство планує розширювати асортимент, і серед товарів, що планується імпортувати, зберігати та реалізувати покупцям шляхом відвантаження із складу є пальне, що класифікується за кодами УКТ ЗЕД 3814 00 90 90, 2710 19 29 00, 2710 12 25 00, 2710 19 43 00, тобто потрапляють під визначення підакцизного пального.
 

Товариство запитує:

1. Чи підлягає ліцензуванню, а саме, отримання ліцензії на зберігання пального, діяльність провайдера складських послуг у разі зберігання підакцизних товарів (пального)?
2. Чи потрібно провайдеру реєструватись платником акцизного податку та реєструвати акцизний склад у разі зберігання підакцизних товарів (пального)?
3. Чи повинен провайдер складських послуг у випадку реєстрації платником акцизного податку здійснювати складання та реєстрацію акцизних накладних, як це передбачено п. 231.3 – 231.6 Кодексу?
4. Чи може Товариство, не проводячи діяльність із навантаження/ розвантаження, зберігання пального та не маючи права власності чи користування приміщеннями, зареєструвати акцизний склад та отримати ліцензію на зберігання пального на себе?

Щодо питання 1 та 2

Підпунктом 14.1.145 пунктом 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що підакцизні товари (продукція) це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з п.п. 14.1.141 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Перелік підакцизних товарів та  ставки акцизного податку встановлені  п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу, зокрема пальним є товари, що класифікується за кодами УКТ ЗЕД 3814 00 90 90, 2710 19 29 00, 2710 12 25 00, 2710 19 43 00.

Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481) визначає основні засади регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема пальним, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України.

Згідно зі ст. 1 Закону № 481:

зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

 місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Згідно із частиною другою статті 17 Закону№ 481 до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, у разі  надання послуг із зберігання пального іншим суб'єктам господарювання та/або реалізації пального іншим особам на підставі ліцензії на право зберігання пального, отриманої на підставі заяви виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки відповідно до статті 15 цього Закону, - 500000 гривень.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ст. 936 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV).

Відповідно до п.п.  212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують, зокрема пальне.

Реалізація, зокрема пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам  (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, зберігач як особа, яка здійснює операції з реалізації пального, в тому числі яке знаходиться на зберіганні, підлягає обов’язковій реєстрації платниками акцизного податку з реалізації пального та зобов’язаний:

зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;

складати акцизні накладні та реєструвати їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних – у випадках, передбачених п. 231.1 ст. 231 Кодексу;

отримати ліцензію на оптову торгівлю з місцем оптової торгівлі.

Щодо питання 3

Акцизна накладна складається платником податку при ввезенні на митну територію України пального або при реалізації пального (п. 231.1 ст. 231 Кодексу).

Відповідно до п. 231.4 ст. 231 Кодексу право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу.

Відповідно до п. 212.1 ст. 212 Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема:

особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України;

особа - суб'єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;

особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України, із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до пункту 213.3 статті 213 Кодексу.

Платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання;

реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу;

втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат;

зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування (п. 231.1 ст. 231 Кодексу).

При реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального.

Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні / розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних  (п. 231.5 ст. 231 Кодексу).

Отже, якщо зберігач, як платник акцизного податку відповідно до п.п. 231.1.1 п. 231.1 ст. 231 Кодексу здійснює операції з реалізації пального (та інші операції передбачені п. 231.1 ст. 231 Кодексу) зобов'язаний складати в електронній формі акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством.

Щодо питання 4

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії, для отримання якої необхідно надати пакет документів, серед яких – документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення (ст. 15 Закону № 481).

Відповідно до п.п.14.1.6 п. 14.1 т. 14 Кодексу  акцизний склад це, зокрема -  приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Згідно з п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу  розпорядник акцизного складу -  платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Відповідно до п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу.

Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

У разі якщо Товариство, не провадить діяльності із навантаження/розвантаження, зберігання пального та не має права власності чи користування приміщенням, яке підпадає під визначення акцизного складу, то воно не є розпорядником акцизного складу у розумінні п.п. 14.1.224  п. 14.1 ст. 14 Кодексу  та  не може отримати ліцензію на зберігання пального відповідно до  ч. 1 ст. 15 Закону № 481.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.