Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.09.2020 р. № 4020/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України на звернення товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації зі справляння земельного податку (далі – Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України    (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство, яке обрало спрощену систему оподаткування, поінформувало, що здає в оренду частину нерухомості, розташованій на земельній ділянці, якою Товариство користується на підставі договору тимчасового користування земельною ділянкою (далі – Договір), копія Договору до звернення не надана.

Основний вид діяльності Товариства «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» (код КВЕД 68.20).

Товариство, посилаючись на п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу у редакції Закону України від 16 cічня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон) запитує щодо виникнення у нього податкових зобов’язань із земельного податку за площу земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно не здається в оренду.

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності користування землею у двох формах: земельного податку, який сплачується власниками земельних ділянок і постійними користувачами земельних ділянок та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Відповідно до п. 1 ст. 123 Земельного кодексу надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Чинним цивільним та земельним законодавством не передбачено такого права користування земельними ділянками як «тимчасове користування». Договори тимчасового користування укладалися на підставі форми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року № 197 (втратила чинність у зв’язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі»), які передбачали можливість сплати як у формі орендної плати, так і у формі земельного податку.

Із звернення вбачається, що на підставі Договору землекористувачем і платником плати за землю є Товариство.

Оскільки платники єдиного податку першої-третьої груп відповідно до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку за земельні ділянки, що використовуються для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), у разі здійснення діяльності з надання в оренду нерухомого майна, Товариство з 01.07.2020 втрачає право на звільнення від сплати Податку пропорційно тій площі будівлі, що передана в оренду (найм, позичку) з урахуванням прибудинкової території з обов’язковим зазначенням у договорі оренди (найму, позики) нерухомого майна площі або частини земельної ділянки, яка разом з нерухомим майном передається в оренду.

В іншому випадку Податок нараховується за всю площу земельної ділянки.

Додатково повідомляємо, що Товариству доцільно звернутися до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки щодо приведення у відповідність до чинного законодавства договору користування вказаною земельною ділянкою.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.