Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.09.2020 р. № 4070/ІПК/99-00-09-03-03-06

Державна податкова служба України, відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства з питань акцизного податку і повідомляє таке.

Пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Товариство запитує:

1. Товариство відноситься до визначеного переліку платника акцизного податку, до об’єктів оподаткування з операції підакцизних товарів (продукції).

2. Чи повинно Товариство реєструватися як платник акцизного податку та сплачувати акцизний податок, при діяльності Товариства за КВЕД 45.20 - надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів:

- при використанні товару (продукції), а саме: масла, розчинники, які використовує Товариство, як витратний матеріал виключно для потреб власного споживання при наданні послуг з технічного обслуговування та ремонту у власних автосервісах.

3. Може Товариство реалізовувати підакцизний товар в ємкостях до 5 літрів (включно), якщо за обсягами продажів не потрапляє під визначення вимоги реєстрації та наявності товару і площ, не відповідає критеріям акцизного складу (не має обсягів не має акцизного складу, не є розпорядником акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки).

4. Що є в баченні контролюючого органу – ДПС акцизний склад, чи можна реалізувати підакцизну продукцію якщо її склад не виконує вимоги за процентним співвідношенням відповідно до норм Закону 466-ІХ.

5. Як Товариство повинно зазначати у фіскальному чеку, який видається покупцеві, передбачений код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД щодо пального, що код УКТ ЗЕД - 3814 00 90 90, відноситься до підакцизних товарів, а згідно вимог Кодексу - акцизним товаром є тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу, якщо код УКТ ЗЕД єдиний, то розчинник, в такому випадку вказувати код у фіскальному чеку РРО чи ні.

6. Який документ повинно надати Товариство контролюючому органу, який буде достатнім для підтвердження, того, що один товар з одним кодом по Кодексу може відноситись до підакцизного товару і може не відноситься до підакцизного товару.

7. Якщо розчинники віднесені до пального в розділі Кодексу - чи потрібна ліцензія при їх продажу.

До запитань № 1,2,3,4.

Згідно з пп. 14.1.141 ¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

- до акцизного складу;

- до акцизного складу пересувного;

- для власного споживання чи промислової переробки;

- будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу / акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки (п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. 212.1 ст. 212 Кодексу платниками акцизного податку є зокрема, але не виключно особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст.212 Кодексу).

Облік обсягів пального або спирту етилового у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового ведеться окремо в розрізі платників податку – розпорядників акцизних складів / акцизних складів пересувних та акцизних складів / акцизних складів пересувних за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (п. 232.1 ст 232 Кодексу).

Розпорядником акцизного складу є зокрема, суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, акцизний склад – приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема але не виключно приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Суб’єкт господарювання не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку з реалізації пального за умови якщо:

 не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

 використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки;

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів;

отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів.

Отже, у разі якщо Товариство використовує пальне для власних потреб, об’єм ємності для навантаження /розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів і не планує отримувати протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів, то Товариство не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку з реалізації пального.

Крім цього не буде вважатися – реалізацією пального Товариством операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками, і відповідно не є платником акцизного податку у такому разі.

До запитань № 5, № 6.

З урахуванням деталізації товарної позиції 3814 на товарні категорії і товарні підкатегорії та їх текстового опису складні органічні розчинники на основі метанолу відповідно до правила 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД класифікуються у товарній категорії 3814 00 90 за кодом  3814 00 90 90.

Зважаючи на те, що складні органічні розчинники та розріджувачі товарної позиції 3814 є сумішами окремих подібних між собою органічних розчинників, які змішуються у відповідних кількісних співвідношеннях, питання, на основі якого компонента (розчинника) вони виготовлені, вирішується із застосуванням правила 3 (b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.

Відповідно до правила 3 (b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД  суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів, повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.

На підставі викладеного розчинниками та розріджувачами на основі метанолу; іншими готовими сумішами на основі метанолу вважаються такі, у яких метанол за кількісним показником, вираженим у масових відсотках у суміші, переважає кожен з інших компонентів.

Наприклад, складним органічним розчинником, розріджувачем або іншою готовою сумішшю:

- на основі метанолу вважатиметься розчинник, що складається з 40 мас. % метанолу, 10 мас. % бутанолу, 20 мас. % етанолу та 30 мас. %  ізопропанолу або розчиннику, що містить 95 мас. % метанолу, а решта – будь-які штучно додані розчинники (наприклад, пентанол, бутанол, пропанол);

- не на основі метанолу вважатиметься розчинник, що складається з 20 мас. % метанолу, 20 мас. % етанолу та 50 мас. %  ізопропанолу.

Підакцизними товарами є тільки складні органічні розчинники, розріджувачі або інші готові суміші на основі метанолу, в яких метанол за кількісним показником, вираженим у масових відсотках у суміші, переважає кожен з інших компонентів.

Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, у якому зазначається: 

найменування та кількість товару, який реалізується;

вартість проданого товару;

код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);

ставки та суми ПДВ та акцизного податку із роздрібного продажу. 

Перелік підакцизних товарів та їх коди згідно з УКТ ЗЕД наведено у ст. 215 Кодексу. Підпунктом 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу визначено, що підакцизні товари (продукція) — це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Перелік підакцизних товарів та ставки, за якими обчислюється акцизний податок при справлянні податку з цих товарів, визначено п. 215.3 ст. 215 Кодексу. Зокрема, пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу встановлено перелік підакцизних товарів, віднесених до пального.

У розумінні Кодексу пальне - це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу (пп. 14.1.141¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД, тобто визначення їх кодів, здійснюється відповідно до Митного тарифу України, встановленого Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України» та з урахуванням визначальних для класифікації характеристик товару.

Так, класифікація нафтопродуктів здійснюється за їх фізико-хімічними показниками (на підставі висновків компетентних експертних установ, відповідних документів, де наведено, зокрема, фракційний склад і призначення товару).

Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій, відповідно надати ґрунтовну відповідь на порушене питання не видається можливим.

Щодо питання № 7

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481).

Згідно з ст. 18 Закону № 481 всі інші закони та нормативно-правові акти, які стосуються виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 оптова торгівля пальним визначена як діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального - це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Крім цього, відповідно до ст. 15 Закону № 481 суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Таким чином, для здійснення діяльності зі зберігання пального або роздрібної або оптової торгівлі пальним у розумінні Закону № 481 суб'єкту господарювання необхідно отримати відповідну ліцензію, крім випадків визначених цим Законом.

Cуб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують (ч. 21 ст. 15 Закон № 481).

Відповідно до пп. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.