X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.09.2020 р. № 4045/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій, надіслане до ДПС листом ГУ ДПС в Одеській області, та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку здійснює реалізацію товарів споживачам (фізичним особам, які не є платниками ПДВ), оплата за які відбувається споживачами через банківську установу на рахунок платника, на підставі виписаних платником рахунків.

При цьому, в зверненні не вказано, яким чином фізичними особами здійснюється така оплата: готівкою, платіжною карткою чи з поточного рахунку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ) встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Відповідно до 201.4 статті 201 ПКУ податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Таким чином, податкова накладна за щоденними підсумками операцій складається платником податку, зокрема, при здійсненні ним операцій з постачання товарів/послуг кінцевим споживачам (які не є платниками податку) за готівку у випадках, якщо розрахунки за такі товари/послуги проводяться:

через касу платника,

через реєстратори розрахункових операцій,

через банківську установу готівкою або із застосуванням платіжних карток (безпосередньо на поточний рахунок постачальника),

через платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

При цьому податкова накладна за щоденними підсумками операцій не складається при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг:

не кінцевим споживачам (для перепродажу);

не за готівку (шляхом перерахунку (переказу) коштів з поточного рахунка покупця на поточний рахунок постачальника без використання платіжних карток).

Отже, оплата фізичними особами (які не є платниками ПДВ) придбаних товарів готівкою або із застосуванням платіжних карток через банківську установу на рахунок платника податку - продавця є однією з підстав, за яких платник податку - продавець може скласти податкову накладну за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.