Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.09.2020 р. № 4068/ІПК/99-00-09-03-03-06

Державна податкова служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Товариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

Пунктом 52⁸ підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема статтями 52 і 53 розділу II Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

У зверненні Товариство зазначає, що має намір надавати послуги щодо оброблення металів та нанесення покриття на метали, механічного оброблення металевих виробів – зварювання. Для забезпечення технологічного процесу, роботи проводяться з застосуванням газового балону з технічним газом, який приєднується до зварювального апарату, є складовою частиною такого апарату та забезпечує його роботу, при цьому:

у випадку застосування аргонодугової зварки, технічний газ (аргон) є невід’ємною частиною процесу зварювання, створюючи необхідне газове середовище і за відсутності якого використання зазначеного способу зварювання є неможливим;

у випадку використання газополум’яної обробки металів, зварювання забезпечується шляхом творення газового полум’я внаслідок згоряння горючих газів в суміші з технічним киснем. Зазначений тип зварювання здійснюється без залучення джерела енергії для роботи апарату, тим самим газові балони виконують функцію паливного баку.

Товариство планує здійснювати використання лише балонів, що приєднуються до зварювального апарату і забезпечують можливість здійснення процесу зварювання. Зберігання запасних газових балонів, що до моменту приєднання до зварювального апарату мають статус ємностей для зберігання пального, здійснювати не планується.

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

У разі відсутності наміру здійснювати зберігання запасних газових балонів під час здійснення зварювальних робіт, просимо надати роз’яснення щодо можливості використання без отримання ліцензії на право зберігання пального:

Газового балону, який приєднано до зварювального апарату, є невід’ємною частиною процесу зварювання, створюючи необхідне газове середовище при зварюванні, і за відсутності якого використання зазначеного способу зварювання є неможливим?

Газовогобалону, який приєднано до зварювального апарату, є безпосередньо складовою частиною цього апарату і виконує функцію паливного баку?

До зазначених запитань.

Пальне – нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу (п.п. 14.1.141 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481).

Згідно з ст. 18 Закону № 481 всі інші закони та нормативно-правові акти, які стосуються виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481, зберігання пального може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), за наявності у них ліцензії на право зберігання пального.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Також суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Інших виключень щодо отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону № 481 не містять.

Тобто у разі здійснення суб’єктами господарювання всіх форм власності діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території (місці), де розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, йому необхідно буде отримувати ліцензію на право зберігання пального, крім випадків, передбачених Закону № 481, коли така ліцензія не отримується.

З огляду на зазначене, у разі якщо Товариство у своїй господарській діяльності не здійснює зберігання пального та не має місця зберігання пального, у розумінні ст. 1 Закону № 481, Товариству не потрібно отримувати ліцензію на право зберігання пального.

Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів фіксуючих факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.