Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.09.2020 р. № 4055/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо дисконтування довгострокової кредиторської заборгованості за договором позики позичальником – платником єдиного податку третьої групи, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

За інформацією, наданою платником, товариство є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5 відсотків.

ТОВ уклало з іншим суб’єктом господарської діяльності, який знаходиться на загальній системі оподаткування, договір безпроцентної позики грошових коштів.

Позичальник зобов’язується повернути позикодавцю таку ж суму грошей в повному обсязі протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання письмової вимоги позикодавця про таке повернення, але у будь – якому випадку не пізніше 14 квітня 2025 року.

У платника виникли питання:

чи застосовується дисконтування кредиторської заборгованості за позикою, якщо момент настання події (строк позички) відбудеться до/після настання річниці дії вищезазначеного договору (до/після 12 місяців – з моменту отримання письмової вимоги);

чи застосовується дисконтування кредиторської заборгованості з дня пред’явлення письмової вимоги позикодавця про таке повернення, якщо момент настання події відбудеться після настання річниці дії вищезазначеного договору.

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3
ст. 292 Кодексу.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу (п.п. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Кодексу).

Зокрема, наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.05.2019 № 226) затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» (далі – НП(С)БО 25).

Підприємства, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відповідно до податкового законодавства, з метою складання фінансової звітності визнають доходи і витрати за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (п. 9 НП(С)БО 25).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Отже, з питання відображення у бухгалтерському обліку дисконтування довгострокової кредиторської заборгованості за договором позики доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.