Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.09.2020 р. № 4057/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток при переході платника єдиного податку третьої групи на загальну систему оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах повноважень повідомляє.

За інформацією, наданою платником, товариство у періоді з 01.01.2016 по 31.12.2018 перебувало на спрощеній системі оподаткування (3група) та було платником податку на додану вартість.

З 01.01.2019 товариство є платником податку на прибуток на загальних підставах, платником податку на додану вартість та застосовує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці платник податку зазначив у податковій звітності з податку на прибуток підприємств.

Під час перебування на спрощеній системі оподаткування товариство поставило (відвантажило) товар, а під час перебування на загальній системі оподаткування отримало грошові кошти за поставлений товар.

Дебіторська заборгованість за відвантажений товар у платника виникла під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

У платника виникли питання в частині оподаткування податком на прибуток підприємств:

чи виникає об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств у товариства у разі отримання оплати (погашення дебіторської заборгованості) під час перебування на загальній системі оподаткування за товар, відвантажений під час перебування на спрощеній системі оподаткування, за умови прийняття рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці;

щодо відображення товариством у бухгалтерському та податковому обліку отримання оплати (погашення дебіторської заборгованості) за товар, відвантажений під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 137 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.

Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років.

В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Водночас, згідно з п. 4¹ підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Отже, якщо платник єдиного податку третьої групи з 01.01.2019 переходить на загальну систему оподаткування і прийняв рішення про незастосування коригувальних різниць (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) такий платник збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих в оплату товарів, відвантажених під час його перебування на спрощеній системі оподаткування.

У платника також виникли питання, пов’язані з бухгалтерським обліком окремих операцій:

чи має товариство визнавати витрати, понесені у зв’язку з виготовленням (придбанням) товару, відвантаженого під час перебування на спрощеній системі оподаткування, та включити такі витрати до звіту про фінансові результати;

яким чином товариство має відобразити у бухгалтерському та податковому обліку витрати, понесені у зв’язку з виготовленням (придбанням) товару, відвантаженого під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону № 996).

Отже, з питання визнання витрат, понесених у зв’язку з виготовленням (придбанням) товару, відвантаженого під час перебування на спрощеній системі оподаткування, та включення таких витрат до звіту про фінансові результати, та відображення їх у бухгалтерському обліку доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

У платника виникло питання стосовно включення до доходу товариства як платника єдиного податку третьої групи за 2018 рік вартості відвантаженого товару, оплата за який надійшла після переходу на загальну систему оподаткування.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою I розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку третьої групи для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій);

матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Пунктом 292.6 ст. 292 Кодексу встановлено, що  датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених Кодексом.

Отже, оподаткуванню єдиним податком підлягають кошти, які товариство отримало від операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі якщо ці кошти надійшли під час перебування товариства на спрощеній системі оподаткування. 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).