Головне управління ДПС у м. Києві розглянуло звернення щодо звільнення від оподаткування операцій з набуття у власність та подальшої реалізації об’єкта нерухомості інститутом спільного інвестування та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755–VI (із змінами і доповненнями) (далі – ПКУ), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
Як викладено в зверненні, Товариство є професійним учасником фондового ринку та здійснює управління активами інституту спільного інвестування. Інститут спільного інвестування має намір укласти договір міни, в результаті якого ним буде набуто у власність об’єкт нерухомого майна. В подальшому даний об’єкт нерухомості планується реалізувати третім особам. При цьому, у платника виникає питання щодо звільнення від оподаткування вказаних операцій відповідно до п.п. 141.6.1 п. 141.1 ст. 141 ПКУ.
Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (із змінами і доповненнями) (далі – ЦКУ).
Відповідно до частини першої і другої ст. 715 ЦКУ за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.
Згідно ст. 716 ЦКУ до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частинами першою і другою ст. 656 ЦКУ визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначає Закон України від 18.09.1991 № 1560–XII «Про інвестиційну діяльність» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 1560).
Так, абзацом 1 статті 4 Закону № 1560 визначено, що об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.
Нормативним актом, який спрямований на забезпечення процесу залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів і визначає правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб'єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб'єктів, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування (далі – ІСІ), а також порядок розкриття інформації про їх діяльність, є Закон України від 05.07.2012 № 5080–VI «Про інститути спільного інвестування» (із змінами і доповненнями) (далі – Закон № 5080).
Підпунктом 1 п. 1 ст. 1 Закону № 5080 визначено, що активи ІСІ – сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія).
Згідно з п.п. 10 п. 1 ст. 1 Закону № 5080 ІСІ – корпоративний або пайовий фонд.
Відповідно до п. 1 ст. 63 Закону № 5080 компанія з управління активами – господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Комісією. Компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування.
Відповідно до п.п. 13 п. 1 ст. 1 Закону № 5080 кошти спільного інвестування – кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених Законом № 5080, інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Реєстру.
Єдиний державний реєстр інститутів спільного інвестування – сукупність записів про інститути спільного інвестування, які містять інформацію, визначену нормативно-правовими актами Комісії (п.п. 6 п. 1 ст. 1 Закону № 5080).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (п. 1.1 ст. 1 розд. I ПКУ).
Звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо) (п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 розд. ІІІ ПКУ).
Таким чином, у разі, якщо активи, сформовані за рахунок коштів спільного інвестування, залучені від учасників інституту спільного інвестування та доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування відповідають терміну «кошти спільного інвестування», визначеному в п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 розд. ІІІ ПКУ з урахуванням норм Закону № 5080, такі кошти звільняються від оподаткування.
Водночас зазначаємо, що в запиті недостатньо інформації, щоб зробити висновок, чи належать кошти, отримані інститутом спільного інвестування від продажу нерухомого майна третім особам, набутого ним у власність в результаті укладання договору міни, до коштів спільного інвестування, що звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |