Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.10.2020 р. № 4082/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України на звернення товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації з податку на майно, відмінне від земельного податку, та земельного податку, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство проінформувало, що є платником єдиного податку за основним видом діяльності – виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення (клас 13.96 секції С «Переробна промисловість» ДК 009:2010), та є власником нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках, відомості про які відсутні в Державному земельному кадастрі.

Товариство, посилаючись на зміни порядків справляння податком на майно в частині податку на майно, відмінне від земельного податку (далі – Податок), а також земельного податку, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон), просить роз’яснити: (1) порядок подання податкової декларації з Податку у разі зміни об’єкту оподаткування та бази оподаткування, пов’язаною зі зміною площ переданих суб’єктом господарювання в оренду приміщень протягом звітного періоду; (2) виникнення у суб’єктів господарювання обов’язку з нарахування та подання звітності із земельного податку у разі відсутності оформлених прав власності або користування на земельні ділянки, на яких розташоване власне нерухоме майно суб’єктів господарювання; (3) яка частина земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, є об’єктом оподаткування у разі передачі платником єдиного податку юридичною особою частини будівлі та/або нежитлових приміщень в оренду.

Питання 1. Законом змінено порядок справляння Податку, в частині умов визнання будівель промисловості, які класифікуються у групі «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Будівля) об’єктом оподаткування Податком. Згідно з п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу, суб’єкти господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, включають до об’єкту оподаткування Податком ті Будівлі (їх частини), що здаються ними в оренду, лізинг, позичку.

Таким чином, суб’єкти господарювання – власники наданих у оренду Будівель протягом 30 календарних днів з дати набрання чинності Закону (23.05.2020) зобов’язані подати податкову декларацію з Податку з типом «Уточнююча» або «Звітна» (у разі, якщо у поточному році не виникало об’єктів оподаткування на відповідній території), в яких відобразити відповідні зміни податкового зобов’язання з Податку, виходячи з площі наданої в Оренду Будівлі (її частини) та кількості днів її перебування в Оренді, починаючи 23.05.2020. За інші об’єкти нерухомості, не надані в оренду, у Власників не виникають податкові зобов’язання з Податку.

Змінами, внесеними Законом до п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу, з об’єктів оподаткування податком виключені будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Класифікатора, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

На приналежні Товариству об’єкти нерухомості, які відносяться до інших груп Класифікатора, податкова преференція, встановлена п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу, не поширюється.

З метою уникнення невірного оподаткування Податком об’єктів нерухомості вважаємо за доцільне запропонувати Товариству отримати експертний висновок щодо приналежності об’єктів нерухомості до певного класу будівель за Класифікатором.

Питання 2. Кодексом визначено, що плата за землю справляється у двох формах – із земельного податку з власників та постійних користувачів земельних ділянок (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Питання щодо сплати земельного податку власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку ним не оформлені, визначено в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерстві фінансів України від 06.07.2018 № 602, де власника не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 Кодексу до моменту набуття речових прав на цю земельну ділянку та внесення, у порядку, визначеному законом, запису до Державного земельного кадастру.

Питання 3. Право платників єдиного податку першої-третьої груп на звільнення від справляння земельного податку, встановлене п.п. 4 п. 297.1 ст.і 297 Кодексу, з 01.07.2020 не поширюється на платників, які проваджують діяльність з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), якщо такі земельні ділянки оформлені у власність або у постійне користування.

У разі оформлення Товариством відповідного права на земельну ділянку під будівлею, у нього виникнуть обов’язки по нарахуванню податкового зобов’язання та подання податкової декларації з плати за землю.

Відповідно до ст. 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.).

Таким чином, якщо у договорі оренди (найму, позики) земельної ділянки та/або нерухомого майна, що розташоване на такій земельній ділянці, розмір земельної ділянки, право користування якою передається по договору оренди (найму, позики) не визначений, податок за таку земельну ділянку та земельну ділянку під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах за всю площу земельної ділянки з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст. 284 Кодексу).

Для коректного застосування преференції, визначеної п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, у договорі оренди (найму, позики) нерухомого майна площа або частка земельної ділянки, яка разом з нерухомим майном передається в користування, має бути визначена з дотриманням вимог п. 286.6 ст. 286 Кодексу – пропорційно тій частині площі будівлі (нерухомого майна), що передана в оренду (найм, позику). У такому випадку земельний податок нараховується пропорційно тій частині площі будівлі, що передана в оренду (найм, позику), з урахуванням прибудинкової території.

З огляду на викладене та з метою уникнення ризиків, пов’язаних з обчисленням податкових зобов’язань із земельного податку, договір оренди (найму, позики) нерухомого майна має містити розрахунок пропорційності, за яким визначено розмір земельної ділянки, що передається в оренду з нерухомим майном, розташованим на такій земельній ділянці.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).