Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.10.2020 р. № 4079/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо відображення у податковій звітності з ПДВ податкових накладних, які були складені без факту здійснення господарської операції та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платником податку було складено та зареєстровано в ЄРПН  податкову накладну без факту здійснення господарської операції.

В наступному місяці до такої податкової накладної було складено і зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ. Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні  операці з   постачання   товарів/послу   платник   податку   -   продавець   товарів/послуг     

зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 192.1 статті 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування  до  податкової  накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні,  у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА ПДВ) визначено статтею 200¹ ПКУ та регламентовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569).

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ ПКУ та пунктом 9 Порядку № 569 (далі – реєстраційна сума).

Обрахунок реєстраційної суми, а також складових формули, на підставі якої визначається така сума, здійснюється автоматично, відповідно до норм ПКУ.

Однією із складових зазначеної формули є загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН (∑_{Перевищ}).

Показник ∑_{Перевищ} визначається як різниця між:

сумами податкових зобов'язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно із статтею 192 ПКУ, задекларованими платником у податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них,

та сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та розрахунках коригування до них, зареєстрованих у ЄРПН.

Показник ∑_{Перевищ} розраховується автоматично після прийняття звітності від платника податку, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника.

Такий розрахунок здійснюється окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що  податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість,  затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21), до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункту 6 розділу ІІІ Порядку №21).

Щодо питань 1, 3, 4

В податковій звітності з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній / розрахунку коригування.

Отже, обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в  податковій накладній, складеній без факту здійснення  господарської операції (тобто не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ.

Щодо питання 2

У разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку відповідно до  пункту 192.1 статті 192 ПКУ з метою виправлення помилок, допущених при складанні такої податкової накладної, може скласти розрахунок коригування до неї.

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

ПКУ та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі –  Порядок № 1307), не передбачено окремий порядок складання та реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, що були складені без факту здійснення господарських операцій.

Таким чином, розрахунки коригування до таких податкових накладних складаються та реєструються в ЄРПН у загальному порядку.

При цьому суми ПДВ, зазначені в усіх складених платником податку податкових накладних та розрахунках коригування до них (у тому числі що були складені без факту здійснення господарських операцій), при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми.

Таким чином, зменшення реєстраційної суми на суму ПДВ, зазначену у податковій накладній та розрахунку коригування до неї, про які йдеться у зверненні, виникло внаслідок порушення платником податку норм ПКУ, а саме безпідставного складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної без фактичного здійснення господарських операцій, за якими відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ складаються та реєструються в ЄРПН податкові накладні.

Отже, для забезпечення правильності ведення податкового обліку та уникнення непорозумінь в частині розрахунку реєстраційної суми платникам податків необхідно чітко дотримуватись норм чинного законодавства з питань оподаткування та правил ведення бухгалтерського обліку, у тому числі при складанні та реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.