Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.10.2020 р. № 4112/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення та звернення, надіслане листом ГУ ДПС у м. Києві, аналогічного змісту щодо питань, пов’язаних з оподаткуванням ПДВ операції з внесення особою нерухомого майна  в обмін на корпоративні права до статутного капіталу новоствореного товариства та визначення загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей обов'язкової реєстрації такої особи як платника ПДВ та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, товариство, яке не зареєстровано платником ПДВ, має намір створити нове товариство та здійснити внесення активів у вигляді нерухомого майна та земельної ділянки, грошова оцінка яких перевищує 1 млн грн, до статутного капіталу такого новоствореного товариства.

Разом з тим у зверненні не вказано, чи розміщено дане нерухоме майно на земельній ділянці, яка передається до статутного капіталу новоствореного товариства, чи це окремі об’єкти власності.

Відповідно до частини другої статті 115 Цивільного кодексу України вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (підпункт 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до підпункту 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах;

обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах;

розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Норми підпункту 196.1.1 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не застосовуються до операцій з продажу бланків дорожніх, банківських та іменних чеків, цінних паперів, розрахункових та платіжних документів, пластикових (розрахункових) карток, а також ювілейних і пам'ятних монет, які реалізуються для нумізматичних цілей та інших товарів/послуг, за які стягується окрема плата у вигляді фіксованої суми або відсотка.

Водночас згідно з підпунктом 197.1.21 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування операції з постачання (продажу, передачі) земельних ділянок, земельних часток (паїв), крім тих, що розміщені під об'єктами нерухомого майна та включаються до їх вартості відповідно до законодавства (з урахуванням положень абзацу першого підпункту 197.1.13 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ).

Таким чином, операції з внесення товариством – платником ПДВ до статутного капіталу новоствореного товариства активів у вигляді нерухомого майна в обмін на корпоративні права є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах;

операція з внесення таким товариством до статутного капіталу новоствореного товариства земельної ділянки в обмін на корпоративні права є об’єктом оподаткування ПДВ та звільняється від оподаткування ПДВ.

Разом з тим, якщо об’єкт нерухомості, який товариством внесено до статутного капіталу новоствореного товариства, розміщено на земельній ділянці, яка разом з таким об’єктом нерухомості вноситься до статутного капіталу, то звільнення від оподаткування ПДВ, визначене підпунктом 197.1.21 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, не застосовується, і  операція з передачі таких об’єктів підлягає оподаткуванню ПДВ за загальновстановленими правилами.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 - 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов'язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I та пункті 180.1 статті 180 розділу V ПКУ.

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ під обов'язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Обсяг операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не включається.

Згідно з пунктами 183.1 та 183.2 статті 183 розділу V ПКУ для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (далі – Заява).

При цьому звертаємо увагу, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, але не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку (пункт 183.10 статті 183 розділу V ПКУ).

Таким чином, якщо особа здійснює операції з постачання товарів/послуг (у тому числі активів у вигляді нерухомого майна та земельної ділянки) на митній території України, які підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ (включаючи і звільнені від оподаткування ПДВ операції), загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то така особа згідно з вимогами ПКУ повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Заяву № 1-ПДВ і, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку.

Щодо питань 1 та 2

Визначати об'єкт оподаткування ПДВ та застосовувати режим звільнення від оподаткування ПДВ мають право особи, які зареєстровані платниками ПДВ.

У разі якщо такі активи вносяться до статутного капіталу товариством, яке не зареєстровано платником ПДВ, то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Щодо питань 3 та 4

При визначенні граничної межі для обов’язкової реєстрації в якості платника ПДВ враховується сума за фактично здійсненими операціями з постачання товарів/послуг.

Виходячи зі змісту звернення, якщо грошова оцінка внесених товариством  до статутного капіталу новоствореного товариства активів ( нерухомого майна та/або земельної ділянки) в обмін на корпоративні права перевищує 1 млн грн, то таке товариство згідно з вимогами пунктів 183.1 та 183.2 статті 183 розділу V ПКУ повинно не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій, подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ і, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку.

У разі неподання своєчасно Заяви № 1-ПДВ обов'язок щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ у такого товариства виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви № 1-ПДВ, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з внесення активів понад 1 млн гривень.

Щодо питання 5

При отриманні внесків у статутний капітал новоствореним товариством у вигляді нерухомого майна та земельної ділянки  від іншого товариства в обмін на корпоративні права податкові зобов’язання з ПДВ у отримувача таких активів не виникають.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.