Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.10.2020 р. № 4171/ІПК/99-00-04-05-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс) розглянула звернення щодо оподаткування доходів фізичної особи – нерезидента і в межах компетенції повідомляє.

Платника податку фізичну особу – підприємця, що має намір співпрацювати з нерезидентами – індивідуальними підприємцями з Республіки Казахстан, цікавить порядок оподаткування доходу із джерелом походження з України, що виплачується на користь нерезидента - індивідуального підприємця з Республіки Казахстан, який виконує на території Казахстану монтажні та інші роботи на замовлення фізичної особи - підприємця - резидента України, у разі надання нерезидентом довідки про резиденцію, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства України та щодо застосування відповідних положень українсько-казахського договору про уникнення подвійного оподаткування.

Доходи, отримані нерезидентом ізджереломїхпоходження з України, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Переліктакихдоходів, отриманих нерезидентом ізджереломїхпоходження з України, визначеноп.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Згідно з п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу  резидент, у тому числіфізична особа підприємець, фізична особа, яка провадитьнезалежнупрофесійнудіяльність, абосуб'єктгосподарювання (юридична особа чифізична особа підприємець), якийобравспрощену систему оподаткування, абоінший нерезидент, якийпровадитьгосподарськудіяльність через постійнепредставництво на територіїУкраїни, якіздійснюють на користь нерезидента абоуповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джереломйогопоходження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, щоведуться в національнійвалюті), утримуютьподаток з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крімдоходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їхсуми та за їхрахунок, щосплачується до бюджету під час такоївиплати, якщоінше не передбаченоположеннямиміжнароднихдоговорівУкраїни з країнамирезиденціїосіб, на користьякихздійснюютьсявиплати, що набрали чинності. Вимогицього абзацу не застосовуютьсядодоходівнерезидентів, щоотримуються ними через їхпостійніпредставництва на територіїУкраїни.

Відповідно до п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу нерезиденти – це:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України.

При цьому платниками податку на прибуток з числа нерезидентів відповідно п.133.2 ст.133 Кодексу є:

юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому цим розділом.

Враховуючи вищевикладене, з доходів, які виплачуються (нараховуються, надаються) фізичній особі (у тому числі фізичній особі-підприємцю) – нерезиденту, податок, передбачений п.п.141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, не утримується.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1.2 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється п. 170.10 ст. 170 Кодексу, яким встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV для нерезидентів).

Пунктом 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Ставки податку на доходи фізичних осіб встановлено ст. 167 Кодексу.

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок (військовий збір) із суми такого доходу за його рахунок (п.п. 168.1.1 п. 168.1
ст. 168 Кодексу).

У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів (п.п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Кодексу).

Згідно з п. 3.2 ст. 3 Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Казахстан про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи при оподаткуванні доходів, ратифікованої Верховною Радою України 15.11.1996, яка є чинною в українсько-казахських податкових відносинах з 14.04.1997 (далі – Конвенція), застосовується до «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Конвенції). Податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є: в Україні – податок на прибуток підприємств та прибутковий податок з громадян; у Республіці Казахстан – податки на доходи юридичних і фізичних осіб (ст. 2 Конвенції). У контексті Конвенції термін «особа» означає фізичну особу, компанію і будь-яке інше об’єднання осіб (п. 1 ст. 3 Конвенції).

Статтею 4 (Резидент) Конвенції визначено критерії щодо визначення податкової  резиденції осіб, на яких поширюються її положення.

У контексті Конвенції оподаткування доходів фізичної особи, яка відповідно до критеріїв, визначених ст. 4 Конвенції, є резидентом України/Казахстану, яка виконує роботу та/чи надає послуги певного характеру, за що отримує відповідний дохід (винагороду) із джерелом його походження з Казахстану/України, регулюються статтями, які стосуються оподаткування доходів від надання незалежних особистих (індивідуальних) послуг (ст. 14 Конвенції) та залежних особистих послуг, тобто послуг у зв’язку з роботою за наймом (ст. 15 Конвенції).

Так, ст.  14 (Незалежні особисті послуги) Конвенції передбачено:

«1. Доход, що одержується резидентом Договірної Держави щодо професійних послуг чи іншої діяльності незалежного характеру, оподатковується тільки в цій Державі, за винятком випадку, коли він володіє регулярно доступною постійною базою в другій Договірній Державі з метою проведення цієї діяльності. Якщо у нього є така постійна база, доход може оподаткуватись у другій Державі, але тільки в тій частині, що відноситься до цієї постійної бази. 

2. Термін «професійні послуги» включає, зокрема, незалежну наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку діяльність, так само, як і незалежну діяльність лікарів, адвокатів, інженерів, архітекторів, стоматологів і бухгалтерів».

Відповідно до п. 1 ст. 15 ( Залежні особисті послуги) Конвенції «з урахуванням положень статтей 16,18 і 19 цієї Конвенції платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом однієї Договірної Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки у цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, отримана винагорода може оподаткуватись у цій другій Державі». 

Згідно з п. 2 ст. 15 Конвенції «незважаючи на положення пункту 1 цієї статті, винагорода, що одержується резидентом однієї Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, здійснюваною в другій Договірній Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо: 

а) одержувач перебуває в другій Договірній Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів протягом будь-якого безперервного 12-місячного періоду; і 

б) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом другої Договірної Держави; і 

в) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в другій Державі». 

Враховуючи викладене вище, залежно від характеру договірних відносин між фізичними особами, які у розумінні Конвенції є резидентами України і Казахстану, в межах  яких здійснюється діяльність казахського резидента з надання послуг, така діяльність може кваліфікуватись як незалежна (особиста) чи як залежна (робота за наймом), доходи від якої можуть підпадати під дію положень ст.ст. 14 та 15 Конвенції відповідно.

Так, якщо фізична особа, яка відповідно до критеріїв, визначених ст. 4 Конвенції, є резидентом Казахстану, за відповідним договором отримує від резидента України доходи, що є платою за надані цією особою послуги, які у контексті ст. 14 Конвенції є «професійними послугами», такі доходи підлягають оподаткуванню тільки в Казахстані, за умови, що казахський резидент не має в Україні постійної бази (представництва) з метою здійснення такої «професійної» діяльності.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.