Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.10.2020 р. № 4189/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо підстав для звільнення від оподаткування при виплаті доходів резиденту Німеччини, який надає резиденту України транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів морським транспортом, у разі надання нерезидентом оригінальної довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, і щодо застосування українсько-німецького договору про уникнення подвійного оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до інформації, наданої у зверненні, Товариством укладено договір з резидентом Федеративної Республіки Німеччина з надання транспортно-експедиційних послуг щодо перевезення вантажів морським транспортом.

Резидентом Федеративної Республіки Німеччина була надана Товариству оригінальна довідка для застосування звільнення від оподаткування доходів нерезидента при їх виплаті.

Платник запитує, чи може Товариство при виплаті доходів резиденту Федеративної Республіки Німеччина застосувати звільнення від оподаткування на підставі наданої довідки.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу Резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Відповідно до ст. 3 Кодексу, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Угода між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, яка ратифікована Верховною Радою України 22.11.1995 та набула чинності 04.10.1996 (далі – Угода), поширюється на «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Угоди) та застосовується до податків, одним з яких, зокрема в Україні, є «податок на прибуток підприємств» (ст. 2 Угоди). Резиденція осіб, на яких поширюється Угода, визначається відповідно до положень ст. 4 (Резиденція) Угоди.

Відповідно до п. 1 ст. 7  (Прибуток від комерційної діяльності) Угоди прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво.

Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватися в другій Державі, але тільки у тій частині, що відноситься до цього постійного представництва.

«Якщо прибуток включає види доходів, які розглядаються окремо в інших статтях цієї Угоди, положення цих статей не будуть зачіпатися положеннями цієї статті» (п. 7 ст. 7 Угоди).

Терміни «підприємство однієї Договірної Держави» та «підприємство другої Договірної Держави» означають відповідно підприємство, що керується резидентом однієї Договірної Держави, та підприємство, що керується резидентом другої Договірної Держави (п.п. e) п.1 ст. 3 Угоди).

Статтею  8 (Морський та повітряний транспорт)  Угоди передбачено таке:

«1. Прибутки підприємства від експлуатації морських або повітряних суден у міжнародних перевезеннях оподатковуються лише в тій Договірній Державі, де розміщений фактичний керівний орган підприємства.

2. Для цілей цієї статті прибутки від експлуатації морських або повітряних суден у міжнародних перевезеннях включають:

a) доход від здавання в оренду порожніх морських або повітряних суден; і

b) прибутки від використання, утримання або здавання в оренду контейнерів (включаючи трейлери і супутнє устаткування для транспортування контейнерів), використовуваних для транспортування товарів чи виробів;

якщо таке здавання в оренду або використання, утримання або оренда є побічними стосовно експлуатації морських або повітряних суден у міжнародних перевезеннях.

3. Якщо фактичний керівний орган морської судноплавної компанії розміщений на борту морського судна, тоді вважається, що він розміщений у тій Договірній Державі, де міститься порт приписки морського судна, а при відсутності такого порту –  в тій Договірній Державі, резидентом якої є власник морського судна.

4. Положення пункту 1 застосовуються також до прибутків від участі у пулі, спільному підприємстві чи міжнародному транспортному агентстві».

Термін «міжнародне перевезення» означає будь-яке перевезення морським або повітряним судном, що експлуатується підприємством, фактичний керівний орган якого розташований в одній Договірній Державі, крім випадків, коли морське або повітряне судно експлуатується виключно між пунктами в другій Договірній Державі (п.п. j) п.1 ст. 3 Угоди). 

Таким чином, доходи (прибутки),  отримані особою, яка у контексті Угоди є «підприємством», що керується  резидентом Німеччини, та пов’язані із експлуатацією у «міжнародних перевезеннях» морських суден, відповідно до зазначених положень Угоди підлягають оподаткуванню у ФРН.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України встановлено ст. 103 Кодексу, відповідно до п. 103.4 якої підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі –  довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 п. 103 Кодексу).

Слід зазначити, що довідка, яка додається до звернення, що розглядається, не відповідає вимогам порядку, встановленого ст. 103 Кодексу, і не є підтвердженням того, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, тобто не є документом, який може бути використаний з метою застосування Угоди.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.