Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.10.2020 р. № 4238/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула Ваші звернення на отримання індивідуальної податкової консультації від … … і … та  від … …, і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Згідно із запитом фізична особа – підприємець платник єдиного податку  третьої групи (далі – Підприємець) надає інформаційні послуги в мережі Інтернет: послуги доступу до інтернет-сервісів та програмного забезпечення на своєму сайті в мережі Інтернет, оплата за які клієнти здійснюють в безготівковій формі на поточний рахунок  у банку, на підставі сформованих на сайті рахунків, як з поточного рахунку, так і з використанням системи Приват24 та платіжного сервісу Приватбанку – системи LiqPay.

Платник запитує, чи вірно, що при перевищенні в календарному році обсягу доходу 1 000 000 грн., приймання до оплати послуг платіжних карток на сайті за допомогою системи LiqPay, як і системи Приват24  не призведе до виникнення обов’язку застосовувати реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), оскільки місце проведення розрахунків за послуги визначити не можливо через відсутність фізичного контакту з покупцями (послуги надаються у мережі Інтернет)?

Законом № 265 визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Разом з тим, пунктом 12 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Водночас, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку), застосування РРО є не обов’язковим.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону України                від 03 вересня 2015 № 675-VIII «Про електронну комерцію»                             (далі – Закон № 675) розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).

Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів             (далі – ЕПЗ) та інші документи, що застосовуються в платіжних системах, для платіжних операцій, з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Під час здійснення операцій у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування, в електронній формі, документа за операцією, з використанням ЕПЗ, за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями з використанням ЕПЗ, мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Разом з цим згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист             від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Отже, при здійсненні оплати, виключно в безготівковій форми (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку), застосування РРО є не обов’язковим.

При безпосередньому отриманні споживачем товарів чи послуг, зокрема, замовлених та сплачених через мережу Інтернет, суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах та забезпечити видачу чеку РРО, в місці отримання споживачем товарів (послуг).

 

2. Платник запитує, чи виникне у нього обов’язок з 01 січня 2021 року застосовувати РРО при наданні послуг через мережу Інтернет, які оплачуються клієнтами за допомогою систем LiqPay та Приват24, незалежно від неможливості визначення місця проведення розрахунків за послуги згідно з нормами Закону № 265?

Відповідно до пункту 61 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу до 1 січня  2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з 1 січня 2021 року застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для платників єдиного податку другої – четвертої груп (фізичних осіб – підприємців), які здійснюють реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет незалежно від обсягу доходу.

Згідно пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.