Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.10.2020 р. № 4226/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо сплати земельного податку (далі – Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що на праві постійного користування має земельні ділянки (посвідчені Державними актами на право постійного користування землею (далі – Державний акт)), які розташовані на території декількох сільських рад, та за які декларує податкові зобо’язання з Податку.

Товариство, посилаючись на постанову Верховної Ради України від 11 березня 2014 року № 866-VII «Про зміну і встановлення меж міста Коростень і Коростенського району Житомирської області» (далі – Постанова), відповідно до якої частина земельних ділянок, відображених у Державному акті, перейшли у розпорядження (відання) м. Коростень, запитує про порядок справляння Податку за земельні ділянки, що посвідчені Державними актами, виданими відповідними сільськими радами, а фактично розташовані на території м. Коростень.

Підставою для нарахування Податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Кодексу.

Згідно Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 92, п. 6 розд. X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22.09.2005 № 5-рп/2005) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до раніше чинного законодавства (ч. 3 ст. 3 Закону); документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними (п. 10 розд. VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»); ст. 92 Земельного кодексу України у редакції 2001 року не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте особами в установлених законодавством випадках станом на 01 січня 2002 року (п. 2.7 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 № 6); право користування земельною ділянкою не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, а зберігається за ним до приведення прав та обов’язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства (Постанова ВСУ від 26.09.2011 у справі № 6-14цс11, Постанова ВГСУ від 17.03.2015 у справі № 924/1180/14).

Таким чином, Товариство є платником Податку за земельні ділянки, право на які посвідчено Державними актами.

Розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст (ст. 12 Земельного кодексу України).

З огляду на викладене та з метою уникнення ризиків, пов’язаних з обчисленням податкових зобов’язань з Податку, Товариству доцільно звернутися до органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельних ділянок для приведення їх землевпорядних документів у відповідність до вимог чинного законодавства.

Водночас звертаємо увагу, що для визначення податкових зобов’язань з Податку за земельні ділянки, які відповідно до положень Постанови перейшли у розпорядження (відання) м. Коростень, Товариству доцільно використовувати відомості витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки таких земельних ділянок із застосовуванням ставок Податку, затверджених рішенням Коростеньської міської ради.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу