Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.07.2017 р. № 1327/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист щодо оподаткування доходу у вигляді дивідендів та визначення доходу платника єдиного податку третьої групи і повідомляє, що відповідь надається з урахуванням обставин, викладених у листі.

Поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників визначено Законом України від 19 вересня 1991 року № 1576-ХІІ „Про господарські товариства” (далі - Закон № 1576).

Відповідно до частини другої ст. 4 Закону № 1576 установчі документи товариства повинні містити відомості, зокрема, про порядок розподілу прибутків.

Згідно з ст. 58 Закону № 1576 вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (ст. 59 Закону № 1576.)

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід до якого включається: частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 Кодексу (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу); пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу) (п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Підпунктом 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що пасивні доходи для цілей розділу IV Кодексу означає, зокрема, доходи, отримані у вигляді дивідендів.

Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються відповідно до норм п. 170.5 ст. 170 Кодексу.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користі дивідендів, крім випадків, зазначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює так< нарахування (п.п. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою визначеною п.п. 167.5.1 та п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.5. п. 170.5 ст. 170 Кодексу).

Згідно з п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу ставку податку встановлено у розмірі 18 відсотків - для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу.

Відповідно до п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (у редакції Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», враховуючи зміни, внесені Законом України від 23 березня 2017 року № 1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні») з 01.01.2017 доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб'єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток оподатковуються у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 Кодексу, тобто 9 відсотків.

Крім того, дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з п.п. 153.3.7 п. 153.3 ст. 153 Кодексу, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням (п.п. 170.5.3 п. 170.5 ст. 170 Кодексу), тобто оподатковуються за ставкою 18 відсотків.

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді дивідендів, нарахованих суб'єктом господарювання - платником єдиного податку оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Статтею 172 Кодексу встановлено порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна, який застосовується до доходу, отриманого платником податку - фізичною особою від продажу (обміну) об’єктів нерухомості.

Згідно з п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку -юридичної особи є будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. Датою отримання доходу вважається дата отримання платником єдиного податку коштів (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Для платників єдиного податку третьої групи (юридичних осіб) дохід визначається на підставі даних обліку (спрощеного бухгалтерського обліку) (п. 292.13 ст. 292, п.п. 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Кодексу), який здійснюється згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та/або іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 292.2 ст. 292 Кодексу якщо основні засоби продані після їх використання більше 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Залишкова балансова вартість визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Мінфіну від 27.04.2000 № 92 (зі змінами та доповненнями).

Оподаткуванню підлягає позитивна різниця між сумою коштів, отриманою від продажу основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу. Отже, якщо така різниця дорівнює нулю або менше балансової вартості основних засобів, об’єкта оподаткування єдиним податком не виникає.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.