X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.10.2020 р. № 4213/ІПК/10-36-07-06-20

Головне управління ДПС у Київській області розглянувши Ваше звернення від ….., на виконання вимог статті 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - Податковий кодекс), надає індивідуальну податкову консультацію щодо застосування реєстратора розрахункових операцій у випадку розрахунку клієнтом за отримані послуги чи товари через систему «Приват 24».   

Фізична особа-підприємець здійснює діяльність в сфері організації навчальних семінарів та реалізації товарів (книги обліку) та перебуває на спрощеній системі оподаткування. Пошук потенційних клієнтів і покупців ФОП здійснює за допомогою розсилки через електронну пошту. При розрахунку за отримані послуги (семінари) чи товари (книги обліку) клієнти здійснюють оплату через систему «Приват 24» на підставі виставленого рахунку. Готівкові кошти від клієнтів та покупців не приймаються.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №533-IX (із змінами та доповненнями) внесено зміни до Закону України від 20.09.2019 № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», в пункті 61 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ якого зазначено, що до 1 січня 2021 реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

 

  – реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

  – реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Із 1 січня 2021 до 01 квітня 2021 РРО та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

    реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

  реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

   реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

  – реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

  – роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

  – діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону про РРО;

  – діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

  – діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

  – реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.

Законом України від 06 липня 1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон №265) визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону №265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).

 

 

 

Згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.09.2020
№57-0009/53844) безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.
Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Готівкові розрахунки - платежі готівкою суб'єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (пункт 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення).

Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII "Про електрону комерцію" (далі - Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин, у сфері електронної комерції.

Так, згідно підпункту 14 пункту 1 статті 3 Закону № 675, реалізація товару дистанційним способом - укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв'язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару, під час укладення такого договору.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також, в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Під час здійснення операцій у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування, дозволяється формування, в електронній формі, документа, за операцією, з використанням ЕПЗ, за умови доставки його користувачу.

Разом з цим, згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом, у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Отже, якщо товар або послуга придбавається за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок торговця будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори.

 

 

 

Таким чином, розрахункові операції, із застосуванням ЕПЗ, не супроводжуються розрахунковими документами встановленої форми та змісту, що підтверджують факт продажу товарів чи/або надання послуг на відміну від виписок банківських установ про здійснення платежів через он-лайн систему банківських платежів.

Цю позицію ДПС підтвердив і НацБанк, листом від 24.04.2020
№57-0009/20338, де зазначив, що тільки операції здійснені шляхом переказу коштів з рахунку платника, без використання електронного платіжного засобу, на рахунок отримувача, не належать до розрахункових операцій в розумінні Закону №265.

Враховуючи викладене та те, що місце проведення розрахунків та/або отримання послуг, у розумінні закону №265, не можливо визначити лише, за умови отримання споживачем комп’ютерних програм, навчальних відео курсів, електронних книжок, доступу до інтернет ресурсу, де застосування РРО не потрібне за будь-яких умов, застосування РРО та/або ПРРО, при прийманні оплати за товари/послуги, за допомогою ЕПЗ, у всіх інших випадках є обов’язковим.

Згідно пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.