Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.09.2020 р. № 3887/ІПК/99-00-09-03-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення ТОВ про надання індивідуальної податкової консультації і повідомляє таке.

У зверненні ТОВ зазначає, що для безперебійної роботи підприємства, у разі відключення електроенергії ТОВ «планує використовувати дизельний генератор, ємність паливного баку якого складає 250 літрів.  

ТОВ  запитує чи необхідно підприємству отримувати ліцензію на зберігання пального, яке зберігатиметься в  паливних баках дизельних  генератора та чи є дизель-генератор джерелом забруднення?

 Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до п.п. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 Кодексу акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження- розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Враховуючи викладене вище  та той факт, що придбане пальне  заливатиметься  до паливного баку дизельного генератора, то місця зберігання пального, а саме паливний бак  не підпадають під визначення акцизного складу, а  ТОВ  не вважатиметься розпорядником акцизного складу в розумінні п.п.14.1.6 п. 14.1 ст.14 Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико- хімічних характеристик.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено ст. 15 Закону № 481.

Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

У разі, якщо ТОВ  у своїй діяльності не буде здійснювати зберігання пального та не буде мати  місць зберігання пального у розумінні ст. 1 Закону № 481, то ліцензія на зберігання пального при цьому не потрібна.

Частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у   межах    встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, під час провадження діяльності яких здійснюються, зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (п.п. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 Кодексу).

Об'єктом оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 Кодексу).

Стаціонарне джерело забруднення - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди у водні об'єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, оскільки дизель-генератор, що має використовуватися Товариством, відповідає ознаці стаціонарного джерела забруднення, то Товариство як суб'єкт господарювання під час провадження діяльності якого здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення є платником Податку за обсяги викидів, що утворилися під час спалювання пального таким дизель-генератором.

 Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.