Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.10.2020 р. № 4297/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань оподаткування доходів нерезидента та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

У зверненні зазначається про те, що громадська організація, яка має статус неприбуткової, підписує з Українським культурним фондом договір про отримання гранту, тобто громадська організація одержує фінансування для реалізації культурно-мистецького проєкту міжнародної співпраці Україна – Німеччина. При цьому умовами договору передбачається необхідність укладання громадською організацією (як грантоотримувачем) угоди про співпрацю з некомерційною організацією - нерезидентом, який є  партнером зазначеного проекту в Німеччині і надає громадській організації послуги з організації творчого процесу у сфері культури та мистецтва (а саме: збір, колекція інтерв’ю та відеозапис вибраного матеріалу, відтвореного виконавцями на території Німеччини, який в подальшому буде переданий в Україну і використаний у виставах на території України). Послуги, надані нерезидентом, оплачуються громадською організацією за рахунок грантових коштів.

При цьому у заявника виникають питання щодо оподаткування операцій з отримання та оплати зазначених послуг на користь нерезидента.

Взаємовідносини між громадською організацією та нерезидентом з точки зору оподаткування із застосуванням міжнародних договорів можна розглядати як  у межах відповідного рамкового міжнародного (українсько-німецького) договору (про міжнародну фінансову допомогу, про співробітництво у сфері культури тощо),  так і в межах українсько-німецького договору про уникнення подвійного оподаткування.

Доходом з джерелом їх походження з України, згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема:

процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні (п.п. «а» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо) (п.п. «д» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

 До платників податку на прибуток підприємств - нерезидентів, відповідно до п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 Кодексу, віднесено, зокрема, юридичних осіб, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України.

Особливості оподаткування доходів нерезидентів встановлено п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, які оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, до яких, зокрема,  згідно з п.п. «в» 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу віднесено роялті.

Визначення роялті для цілей оподаткування встановлено підпунктом 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, згідно з абзацом першим якого роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Відповідно до абзацу першого п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу  резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 –141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Слід враховувати, що відповідно до ст. 3 Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Так, положення Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, яка ратифікована Верховною Радою України 22.11.1995 та набула чинності 04.10.1996 (далі – Угода), поширюються на «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Угоди) та застосовується до податків, одним з яких, зокрема в Україні, є «податок на прибуток підприємств» (ст. 2 Угоди).

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється ст. 103 Кодексу.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема, в пункті 141.4 ст. 141 Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 37 Кодексу).

Отже, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою  організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.

Згідно з абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 Кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), та річну фінансову звітність.

Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 467) зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Слід звернути увагу, що такі організації у Декларації крім рядка 23 ПН, де зазначається сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, та таблиці 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації, інші показники не заповнюють та інші додатки до Декларації не подають.

Якщо у випадку, який розглядається, в цілях оподаткування податком на прибуток доходи, які отримуються резидентом Німеччини, відповідно до Кодексу є доходами нерезидента із джерелом їх походження з України від провадження господарської діяльності,  то залежно від класифікації (виду) таких доходів (компенсація вартості наданих послуг та/ чи роялті тощо) можуть застосовуватись відповідні положення Угоди, зокрема ст. 7 (Прибуток від комерційної діяльності), ст. 12 (Роялті) тощо.

Водночас зауважимо, що у зверненні, яке розглядається, недостатньо інформації, яка б дозволяла ідентифікувати предмет запиту (зокрема, щодо виду та джерела виплати доходу нерезидента), що, відповідно, унеможливлює надання відповіді на питання щодо застосування міжнародних договорів для цілей оподаткування.

Наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних господарських операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались. Зокрема, вивчення потребує договір про отримання гранту громадською організацією, угода про співпрацю громадської організації з некомерційною організацією - нерезидентом.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.