Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.10.2020 р. № 4310/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула Ваш запит від … про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Згідно із запитом фізична особа – підприємець є платником єдиного податку другої групи та планує перейти на третю групу (ставка 5% без ПДВ) і надавати освітницько-консультаційні послуги через мережу Інтернет (он-лайн консультації, он-лайн тренінги тощо). Оплата послуг буде здійснюватись за допомогою  платіжних систем LiqPay та WayForPay (інтернет-еквайринг).

1. Щодо обов’язку застосування фізичною особою – підприємцем РРО при наданні он-лайн послуг через мережу Інтернет, оплата за які буде здійснюватись за допомогою платіжних систем  LiqPay та WayForPay.

Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Водночас, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку), застосування РРО є не обов’язковим.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону України від 03 вересня 2015 № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі – Закон № 675) розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).

Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ) та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій, з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Під час здійснення операцій у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування, дозволяється формування в електронній формі документа, за операцією, з використанням ЕПЗ, за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями з використанням ЕПЗ мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Разом з цим, згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

При безпосередньому отриманні споживачем товарів чи послуг, зокрема, замовлених та сплачених через мережу Інтернет, суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах та забезпечити видачу чеку РРО, в місці отримання споживачем товарів (послуг).

2. Щодо обов’язку застосування фізичною особою – підприємцем РРО при наданні споживачам послуг он-лайн в мережі Інтернет з урахуванням того, що дохід такої особи платника єдиного податку третьої групи протягом календарного року перевищить 1 000 000 грн., які будуть отримані за допомогою платіжних систем LiqPay та WayForPay.

Відповідно до абзаців першого - третього п. 61 підрозділу ХХ розділу Х Кодексу до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких, протягом календарного року, не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.09.2020 № 57-0009/53844) Інструкцією про безготівкові розрахунки  в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року № 22, визначено, що безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Готівкові розрахунки – платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з  реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (п. 3 Положення про ведення касових  операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29 грудня 2017 року № 148) (далі – Положення № 148).

Згідно з п. 10 Положення № 148, розрахунки суб’єктів господарювання та фізичних осіб, у разі їх здійснення готівкою без відкриття поточного рахунку, шляхом унесення готівки до банків або небанківських установ для подальшого її переказу на рахунки інших суб’єктів господарювання або фізичних осіб, для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.

Отже, для суб’єкта господарювання безготівковим розрахунком є оплата товарів та послуг, що здійснена шляхом переказу коштів на його рахунок незалежно від способу ініціювання такого переказу покупцем (зокрема, за допомогою сервісів переказу коштів, банківських систем дистанційного обслуговування (у тому числі, з використанням платіжної картки), шляхом внесення покупцем готівки у касу банку або небанківської установи (у тому числі, шляхом використання програмно-технічного комплексу самообслуговування (ПКТС).

Враховуючи, що місце проведення розрахунків та/або отримання послуг, у розумінні Закону № 265, не можливо визначити лише за умови отримання споживачем комп’ютерних програм, навчальних відео курсів, електронних книжок, доступу до інтернет ресурсу, при здійсненні оплати освітньо-консультаційних послуг он-лайн, в мережі Інтернет, застосування РРО до 01.01.2021 є необов’язковим.

 

3. Чи буде зобов’язана фізична особа – підприємець, платник єдиного податку третьої групи застосовувати РРО з 01 січня 2021 року за умови, що послуги будуть надаватись споживачам он-лайн, через мережу Інтернет та оплата яких буде здійснюватись ними за допомогою платіжних систем LiqPay та WayForPay?

Згідно з абзацами четвертим-чотирнадцятим п. 61 підрозділу ХХ розділу Х Кодексу з 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.