Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.10.2020 р. № 4324/ІПК/26-15-33-17-12

Головне управління ДПС у м. Києві, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації від 08.09.2020 № 61-08/09-20 (вх. № 103517/10 від 21.09.2020) щодо роз’яснення окремих норм законодавства з урахуванням фактично викладених обставин та в межах компетенції повідомляє.

Платник повідомив, що постачальник пально-мастильних матеріалів надає йому видаткову накладну по факту заправок автомобілів. Водночас, постає питання щодо необхідності отримання чеків для підтвердження витрат підприємства. Крім того, платника цікавить чи виникатиме оподатковуваний дохід у фізичних осіб, які розраховуються за заправку автомобілів картками, у разі відсутності чеків.

Щодо необхідності збору чеків по факту заправки службових автомобілів для підтвердження витрат повідомляємо, що згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. III ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 розд. II ПКУ).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014
№ 375, Міністерство фінансів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996)).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону № 996).

Первинні документи повинні мати обов’язкові реквізити, перелік яких визначено ч.2 ст.9 Закону № 996.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Отже, витрати на придбання пально-мастильних матеріалів враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно із правилами бухгалтерського обліку у разі їх підтвердження належним чином оформленими первинними документами.

Крім того, з питання необхідності збору чеків на заправку службових автомобілів для підтвердження витрат, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Щодо другого питання повідомляємо, що порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого передбачено, що платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Так, пп. "б" пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ встановлено, що податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого пп. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 ПКУ терміну, є особа, що видала таку суму під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, - у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.

Згідно з пп. "а" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить відповідно до
п. 167.1 ст. 167 ПКУ становить 18 відсотків.

Подання звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт передбачено підпунктами 170.9.2 - 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Крім того, об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (пп. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Ставка військового збору - 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Разом з тим, згідно з пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку кошти, отримані таким платником на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Враховуючи зазначене вище, кошти, витрачені найманим працівником у службових цілях для заправки транспортного засобу, шляхом здійснення розрахунків платіжною (паливною) карткою, отриманою від роботодавця, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника за умови дотримання усіх вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Оскільки лист не містить достатньо інформації для надання детальної відповіді, то з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства в частині оподаткування доходів фізичних осіб необхідне детальне вивчення документів, які стосуються порушеного питання.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.