Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.10.2020 р. № 4219/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування податком на додану вартість реалізації майна, що перебуває у податковій заставі та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, контролюючим органом проведено опис майна підприємства у податкову заставу, яке в подальшому було реалізовано через біржові торги.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Правові основи укладення договорів купівлі-продажу регулюються нормами ЦКУ.

Зокрема, статтями 655 і 656 ЦКУ визначено, що за договором купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі – продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 Розділу І ПКУ).

Правила продажу майна, що перебуває у податковій заставі, регулюється статтею 95 розділу ІІ ПКУ та регламентується Порядком проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2017 № 518, зареєстрованим у Міністерстві Юстиції України 15.06.2017
№ 748/30616 (далі – Порядок № 518).

Порядком зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу  та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів  з продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, та оплати банківських послуг за перерахування коштів до відповідного бюджету (далі – Порядок №1244), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95  розділу ІІ ПКУ контролюючий орган здійснює за  платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків , яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.7 статті 95 розділу ІІ ПКУ продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Організаторами цільових аукціонів є уповноважені товарні біржі, визначені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, на конкурсних засадах.

Цільовий аукціон проводиться на підставі відповідного договору, який укладається контролюючим органом з уповноваженою товарною біржею До договору додаються завірена контролюючим органом копія акта опису майна в податкову заставу та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого  майна та/або Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 розділу ІІ і пункт 1 розділу ІІІ Порядку № 518).

         Пунктом 95.13 статті 95 розділу ІІ ПКУ визначено, що під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.

   Пунктом 95.14 статті 95 розділу ІІ ПКУ   покупець майна, яке перебуває у податковій заставі, набуває права власності на таке майно відповідно до умов, визначених у договорі купівлі-продажу, що укладається за результатами проведених торгів.

  Договір купівлі-продажу майна, що укладається  за результатами проведених торгів, обов’язково має бути підписаний платником – податків – боржником, майно якого було продано на торгах.

   У разі відмови божника від підписання договору купівлі – продажу такий договір підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менш як двох понятих.

    Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування ізингоотримувачу/орендарю.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважається будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку, для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню) (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

  Правила визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ встановлено статтею 187 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операцією з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь – яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

    Відповідно до пунктів 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю та його вимогою.

    При цьому, у податковій накладній назначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця та покупця товарів/послуг (підпункт «в» і «д» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ).

    Порядок заповнення податкової накладної, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 № 137/28267, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.17 № 276.

    Отже, з урахуванням вище визначеного податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Враховуючи викладене, у даному випадку при здійснені операції з продажу на цільовому аукціоні, проведеному товарною біржею товару, який перебуває у податковій заставі, підприємство як продавець і власник товару зобов’язане визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилом «першої події» відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу  V ПКУ та скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН на покупця (переможця  аукціону).

   База оподаткування ПДВ  за такою  операцією визначається виходячи з їх договірної вартості (вартості, вказаної у договорі купівлі – продажу товару, який перебуває у податковій заставі) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. Разом з цим повідомляємо, що платники податку повинні самостійно визначати свої податкові зобов’язання з ПДВ та сплачувати нараховану за відповідний звітний (податковий ) період суму податку до бюджету.

   Стосовно поповнення електронного рахунку в СЕА повідомляємо, що відповідно до  абзацу «ґ» пункту 200 ¹.4. статті 200 ¹розділу V ПКУ на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 цього ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов'язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.

Проте у даному випадку податковий борг, який рахується по інтегрованій картці платника, складається з не сплачених фінансових санкцій по акту перевірки, тому кошти не були зараховані на електронний рахунок.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.