Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.10.2020 р. № 4320/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення  щодо застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до операцій з надання платником безповоротної фінансової допомоги іншим суб’єктам господарювання, що є резидентами та платниками податку на прибуток підприємств на загальних підставах, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено у зверненні товариство має намір надати безповоротну фінансову допомогу своєму контрагенту–резиденту – платнику податку на прибуток на загальних підставах.

У платника виникли наступні питання:

чи передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділової мети) до операцій з надання платником безповоротної фінансової допомоги іншим платникам податку на прибуток на загальних підставах;

чи вимагається нотаріальна форма для договорів безповоротної фінансової допомоги між юридичними особами (враховуючи нову редакцію ч. 5 ст. 719 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.п. 14.1.257  п. 14.1 ст. 14 Кодексу безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств,  на підставі абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розумна економічна причина (ділова мета) – причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов'язаних осіб.

Підпунктом 140.5.15 п. 140.5 ст. 140 Кодексу встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети.

Обов'язок доведення обставин, передбачених цим підпунктом, покладається на контролюючий орган.

У разі якщо платник податку зобов'язаний збільшити фінансовий результат до оподаткування на вартість витрат, зазначених у п.п. 140.5.15 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, а також відповідно до положень інших підпунктів ст. 140 Кодексу, такі інші коригування відповідно до положень інших підпунктів ст. 140 Кодексу не здійснюються.

Кодексом з метою оподаткування податком на прибуток підприємств не передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до операцій з надання безповоротної фінансової допомоги суб’єктам господарювання, що є резидентами та платниками податку на прибуток підприємств на загальних підставах.

Стосовно порядку нотаріального оформлення договорів безповоротної фінансової допомоги між юридичними особами.

Відповідно до п. 5 ст. 719 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Слід зазначити, що п. 3 ст. 720 ЦКУ встановлено, що підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника.

Згідно з п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19 Кодексу контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, надають індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, з питання порядку нотаріального оформлення договорів безповоротної фінансової допомоги між юридичними особами пропонуємо  звернутись до Міністерства юстиції України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику у сфері нотаріату.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.