Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.10.2020 р. № 4351/ІПК/20-40-04-03-20

Головне управління ДПС у Харківській області розглянуло звернення Товариства щодо сплати земельного податку (далі – Податок) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України  від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – Податковий кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку 3 групи з основним видом діяльності - «надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» (КВЕД коду 68.20) та є власником нежитлового приміщення у багатоповерховому житловому будинку.

Товариство, посилаючись на пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу та враховуючи, що не є власником земельної ділянки (далі – Ділянка), запитує, чи являється платником Податку.

Відповідно до ст. ст. 269, 270, 288 Податкового кодексу платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Платниками орендної плати є орендарі земельних ділянок, а об’єктами оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу).

Разом з тим, згідно з пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів, зокрема податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Зважаючи на викладене, суб’єкт господарювання – платник єдиного податку третьої групи при умові надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) сплачує земельний податок на загальних підставах.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015
№ 417-VIII (далі – Закон № 417).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.1 Закону № 417 співвласник багатоквартирного будинку – це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є, зокрема, права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок, та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з ст. 42 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, платником податку за земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території виступає особа, щодо якої здійснено реєстрацію державних прав на таку земельну ділянку.

Разом з тим, згідно з п. 287.8. ст. 287 Податкового кодексу власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб - пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі (п. 286.6 ст.286 Податкового кодексу).

Ця частка визначається як відношення загальної площі нежилих приміщень, що перебувають у власності, до загальної площі всіх квартир і нежилих приміщень будинку.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.