Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.10.2020 р. № 4364/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула повторне звернення щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з повернення раніше імпортованого товару продавцю-нерезиденту та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє, що на попереднє звернення Товариства з порушеного питання, надісланого до ДПС, в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій 22.06.2020 зареєстрована індивідуальна податкова консультація за № 2503/6/99-00-05-06-02-06/ІПК, яка відповідає вимогам чинного податкового законодавства та надає відповідні роз’яснення на поставлені питання.

В доповнення до вказаної індивідуальної податкової консультації повідомляємо.

Як зазначено у зверненні, з метою зменшення розміру кредиторської заборгованості перед постачальником – нерезидентом Товариство здійснює повернення раніше ввезеного на митну територію України і розмитненого товару, який на дату його повернення не був оплачений.

При цьому у зверненнях не зазначено митний режим, в якому товар вивозиться за межі митної території України.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ (пункт 206.4 статті 206 розділу V ПКУ).

Операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 МКУ, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ (пункт 206.5 статті 206 розділу V ПКУ).

Пунктом 198.5 пункту 198 ПКУ встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності платника податку.

Таким чином, операції з вивезення товару за межі митної території України, у зв'язку з його поверненням продавцю – нерезиденту (зважаючи на його не конкуретноноспроможність), з метою зменшення розміру кредиторської заборгованості перед постачальником – нерезидентом цього товару оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, якщо таке вивезення здійснюється у митному режимі реекспорту відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 МКУ, або митному режимі експорту.

При цьому до таких операцій з вивезення товару за межі митної території України вимоги пункту 198.5 статті 198 ПКУ не застосовуються і податкова накладна відповідно до вказаного пункту ПКУ не складається.

Якщо платник податку здійснює операції з вивезення товару у митному режимі реекспорту, який передбачає звільнення від оподаткування ПДВ, то у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, такий платник повинен здійснити нарахування ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ у розмірі сум ПДВ, що були включені платником до складу податкового кредиту та сплачені до бюджету під час ввезення такого товару, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

Слід зазначити, що статтею 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.