Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.10.2020 р. № 4381/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула запит фізичної особи - підприємця про надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Відповідно до листа, Підприємець є платником єдиного податку 2-ї групи, при здійсненні господарської діяльності, займається виробництвом та продажем кондитерських виробів і готових страв іншим суб’єктам господарської діяльності.

Підприємець просить надати роз’яснення щодо необхідності застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та/або ПРРО), за умови недосягнення річного обсягу доходу, в готівковій та безготівковій формі, у розмірі 1000000 гривень, до 01.10.2020 року, та подальше проведення розрахунків, виключно в безготівковій формі, за умови перевищення доходу 1000000 гривень, за результатами 2020 року.

Правовідносини у цій сфері регулюються Кодексом та Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Законом № 265 визначено правові засади застосування РРО та/або ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Місце проведення розрахунків – це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).

Згідно із пунктом 1 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Кодексу, РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Разом з цим, РРО та/або ПРРО не застосовуються усіма платниками податків, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок, через установу банку, а також шляхом безпосереднього внесення готівки, через касу банку, для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок).

В той же час, розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705, встановлено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ) та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій, з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Під час здійснення операцій, у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування, дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ, за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями з використанням ЕПЗ мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

При цьому, згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом, у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Також, пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу передбачено, що до 1 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких, протягом календарного року, не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких, протягом календарного року, не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1000000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання, як платника єдиного податку.

З урахуванням викладеного, заданих підприємцем питань № 1 та № 2, та те, що в складі валового доходу платника, отриманого протягом 2020 року, мають місце готівкові розрахунки, він зобов’язаний:

відповідь на питання № 1 - застосовувати РРО на загальних засадах, після отримання, протягом 12 місяців поточного року, доходу в 1000000 гривень, починаючи з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення (відповідно запиту з 01.01.2021 року), та продовжується у всіх наступних податкових періодах, незалежно від річного доходу такого платника податків.

Разом з цим, враховуючи продаж готових до споживання страв, з 1 січня 2021 року застосування РРО чи/або ПРРО є обов’язковим для платників єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), які здійснюють діяльність в сфері громадського харчування (ресторанного господарства), не залежно від обсягу доходу.

Таким чином, з урахуванням викладеного – застосування РРО/ПРРО Підприємцем, з 01.01.2021 року, є обов’язковим у даному випадку, не залежно від форми розрахунків та/або обсягу отриманого доходу.

Відповідь на питання № 2 – станом на 13.10.2020 року, в Україні, відсутні нормативно-правові акти, які встановлюють відповідальність за не здійснення реєстрації РРО та/або ПРРО.

В той же час пунктом 1 статті 17 Закону № 265 передбачено, що у разі встановлення в ході перевірки факту: непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання, застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.