Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.10.2020 р. № 4501/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення корпоративного інвестиційного фонду «______» (далі – ІСІ) щодо оподаткування інститутів спільного інвестування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє. 

Згідно з умовами запиту за договором строкової ренти ІСІ (одержувач ренти) передано у власність приватного підприємства (платник ренти) транспортний засіб. Платник ренти зобов’язаний щомісяця протягом встановленого строку сплачувати вартість майна рівними частинами та ренту. У заявника виникають питання щодо:

порядку звільнення від оподаткування відповідно до п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу доходів ІСІ за договором строкової ренти;

нарахування податку на додану вартість при передачі майна (транспортного засобу) та при нарахуванні (отриманні) ренти.

Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб'єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб'єктів визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» (далі – Закон № 5080).

Відповідно до п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 5080 інститут спільного інвестування – це корпоративний або пайовий фонд.

Корпоративний фонд – це юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування (частина перша ст. 8 Закону № 5080).

  Діяльність інститутів спільного інвестування – це діяльність, яка провадиться в інтересах учасників (учасника) інституту спільного інвестування та за рахунок інституту спільного інвестування шляхом вкладення коштів спільного інвестування в активи інституту спільного інвестування (п. 5 частини першої ст. 1 Закон № 5080).

Активами інституту спільного інвестування є сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (п. 1 частини першої ст. 1 Закону № 5080).

         Коштами спільного інвестування, на підставі п. 13 частини першої ст. 1 Закону № 5080, є кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених Законом № 5080, інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування (далі – Реєстр).

Частиною першою ст. 731 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що за договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.

Згідно зі ст. 734 ЦКУ договором ренти може бути встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату або безоплатно.

Якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти за плату, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, а якщо майно передається безоплатно, – положення про договір дарування, якщо це не суперечить суті договору ренти.

Щодо податку на прибуток підприємств

Підпунктом 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу визначено  особливості оподаткування  податком на прибуток підприємств інститутів спільного інвестування, які полягають в тому, що звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).

Разом з цим слід зазначити, що інститути спільного інвестування є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до положень                   п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Кодексу за базовою (основною) ставкою податку на прибуток підприємств. При цьому Кодексом передбачається звільнення від оподаткування коштів, залучених від учасників інституту спільного інвестування, або доходів, нарахованих за активами інституту спільного інвестування, та доходів, отриманих від діяльності інституту спільного інвестування, а не звільнення інституту спільного інвестування як платника податку на прибуток підприємств.

         Отже, у разі, якщо транспортний засіб за договором строкової ренти передається платнику ренти одержувачем ренти, що є корпоративним інвестиційним фондом, що внесений до Реєстру, і такий транспортний засіб належить до активів такого інституту спільного інвестування, то доходи від здійснення ним операцій з таким активом звільняються від оподаткування податком на прибуток відповідно до вимог підпункту 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу.

Щодо податку на додану вартість    

Відповідно до п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до            ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 ст. 187 Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

 Тобто операції з передачі майна одержувачем ренти за плату платнику ренти, яке належить одержувачу ренти (за інформацією та матеріалами, які надані у зверненні платника), є об’єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування яких визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.