Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.10.2020 р. № 4350/ІПК/20-40-04-03-20

Головне управління ДПС у Харківській області розглянуло звернення Підприємства щодо сплати земельного податку (далі – Податок) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України  від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – Податковий кодекс), повідомляє.

Підприємство поінформувало, що застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з основним видом діяльності - «надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» (КВЕД коду 68.20) та є власником нежитлових приміщень у триповерховому житловому будинку.

Вищевказані нежитлові приміщення підприємство надає в оренду.

Підприємство, посилаючись на пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу та враховуючи, що земельна ділянка (далі – Ділянка) не сформована, її межі і площа не визначені та дані до Державного земельного кадастру не внесені, запитує, чи являється платником Податку, що є базою оподаткування та який порядок визначення об’єкту оподаткування Податком.

Для забезпечення встановленого ст. 206 Земельного кодексу України принципу платності використання землі, як на умовах власності, так і користування (постійного або строкового), необхідним є ідентифікація таких ділянок як об’єкта цивільних відносин, а саме за такими елементами податку:

платник – власник або користувач;

об’єкт оподаткування – межі та площа; база оподаткування – нормативна грошова оцінка; ставки (ст. 7 Податкового кодексу).

Відповідно до ст. ст. 269, 270, 288 Податкового кодексу платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Платниками орендної плати є орендарі земельних ділянок, а об’єктами оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу).

Разом з тим, згідно з пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів, зокрема податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Зважаючи на викладене, суб’єкт господарювання – платник єдиного податку третьої групи при умові надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) сплачує земельний податок на загальних підставах.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов’язані з реалізацією прав та виконанням обов’язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015  № 417-VIII (далі – Закон № 417).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.1 Закону № 417 співвласник багатоквартирного будинку – це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Спільним майном багатоквартирного будинку є, зокрема, права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок, та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з ст. 42 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, платником податку за земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території виступає особа, щодо якої здійснено реєстрацію державних прав на таку земельну ділянку.

Разом з тим, згідно з п. 287.8. ст. 287 Податкового кодексу власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб - пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі (п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу).

Ця частка визначається як відношення загальної площі нежилих приміщень, що перебувають у власності, до загальної площі всіх квартир і нежилих приміщень будинку.

Відповідно до пп. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

На даний час Харківською міською радою затверджено ставки плати за землю, в тому числі відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно з рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1284/18.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.