Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.10.2020 р. № 4445/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула запит  щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та повідомляє.

Щодо використання реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) при здійсненні розрахунків у безготівковій формі, за умови надання послуг через мережу інтернет та місця розташування РРО - питання 1 та 2 запиту.

Відповідь на питання 1 та 2.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом.

Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України (далі – Кодекс), заборонено.

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.

Стаття 3 Закону № 265 визначає, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Враховуючи викладене вище, при здійсненні розрахунків за товари (послуги), суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону № 265, застосовувати РРО, у тому числі при здійсненні безготівкових розрахунків за допомогою платіжних систем та інших, із використанням інтернет-банкінгу та інтернет-еквайрингу (Приват 24, LigPay та інші).

При цьому, розрахункові документи, при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет, видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу, під час передачі йому товару чи надання послуг.

Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Кодексу, реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу передбачено, що з 1 січня 2021 року, суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, зобов’язані застосовувати РРО, не залежно від отриманого обсягу доходу.

Водночас, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО є не обов’язковим.

Враховуючи вищенаведене, у разі коли споживач отримує доступ до веб-сайту з вебінарами та навчальними курсами через мережу Інтернет, застосування РРО є не обов’язковим до 01.01.2021 року.

Протягом 2020 року, суб’єкт господарювання, що надає послуги з навчання за допомогою мережі Інтернет, надсилає сертифікати про проходження такого навчання на електронну поштову скриньку споживача, не використовує послуги операторів поштового зв’язку для надсилання паперових примірників таких сертифікатів та проводить розрахунки без прямого контакту із споживачем, може не використовувати РРО при провадженні виключно такої господарської діяльності.

Відповідно до статті 8 Закону № 265 розроблено, зокрема, Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) (далі - Порядок РРО), який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547.

Так, пунктами 4, 5 глави 1 розділу ІІ Порядку РРО визначено, що для реєстрації РРО суб'єкт господарювання або представник суб'єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі - реєстраційна заява).

Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб'єкта господарювання або фізичною особою - підприємцем чи представником суб'єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у разі подання заяви в електронній формі із зазначенням дати подання.

Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов'язковому заповненню.

Розділ 3 реєстраційної заяви передбачає заповнення даних щодо господарської одиниці, зокрема адресу.

Також, пунктом 15 глави 2 розділу ІІ Порядку РРО передбачено, що контролюючим органом за місцем реєстрації РРО до реєстраційного посвідчення вносяться записи щодо назви та адреси господарської одиниці, де використовується РРО, а також найменування контролюючого органу за адресою такої господарської одиниці та дати початку обліку РРО у цьому органі.

Отже, розміщення РРО забезпечується суб’єктом господарювання у відповідності з вимогами Закону № 265 та Порядку РРО чи/або за місцем реєстрації СГ.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.