Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.07.2017 р. № 1351/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула Ваше звернення про надання індивідуальної податкової консультації від 26.05.2017 № 26/1 (вх. ДФС № Б/2121 від 02.06.2017) щодо питань застосування податкового законодавства фізичними особами - підприємцями, які сплачують податки за загальною системою оподаткування, та, з урахуванням вимог ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою -підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування встановлено ст. 177 Кодексу.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Кодексу об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи -підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначено п. 177.4 ст. 177 Кодексу.

Згідно з нормами п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 Кодексу, які набули чинності з 01 січня 2017 року, фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.

Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об'єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.

Поняття термінів, пов’язаних з автомобільним транспортом визначено Законом України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» зі змінами (далі - Закон № 2344).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2344 автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт.

Автомобільний транспортний засіб — колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій.

При цьому автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять з місцем водія включно.

Транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача. Напівпричіп за своєю конструкцією та обладнання призначений для перевезення вантажу.

Разом з цим, ст. 19 Закону № 2344 встановлено, що при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

Отже, враховуючи викладене фізична особа — підприємець на загальній системі оподаткування не має право включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням його господарської діяльності, амортизаційні відрахування з вартості вантажних автомобілів, у т.ч сідельних тягачів та напівпричепів, які призначені для перевезення вантажів.

Крім того зазначаємо, що відповідно до п. п. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 Кодексу, не включаються до складу витрат підприємця витрати на придбання утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 Кодексу.

Згідно з п.п. 26) п. 6 Правил експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 № 550, утримання транспортного засобу - забезпечення державної реєстрації, дотримання умов безпечності технічного та санітарного стану, проведення обов’язкового технічного контролю, своєчасного виконання технічного обслуговування і ремонту, охорони, передання транспортного засобу та його швидкозношуваних складників на утилізацію або видалення відповідно до законодавства.

Зазначаємо, що відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.