Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.10.2020 р. № 4447/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення складу міжнародної групи компаній та контролюючої особи, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до інформації, наданої у зверненні, Банк має у своєму  складі структурну одиницю – Кіпрську філію, яка зареєстрована як бізнес одиниця згідно законодавства Республіки Кіпр.

При цьому, Кіпрська філія банку:

створена як відокремлений підрозділ Банку, що не має статусу юридичної особи та здійснює діяльність від імені Банку та в межах наданих ним повноважень;

є податковим резидентом Республіки Кіпр;

за результатами діяльності Банку та його Кіпрської філії складається консолідована фінансова звітність згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності та результати діяльності відображаються у балансах та звітах, які включаються до консолідованого балансу Банку, що подається НБУ та Центральному Банку Кіпра;

щодо наявності елементів фактичного контролю за діяльністю філії, то Положенням про Кіпрську філію визначено, що філія в межах прав, наданих їй Банком, розпоряджається закріпленим за нею майном, укладає від імені Банку договори, забезпечує прибуткову та рентабельну діяльність, загальне керівництво та контроль за діяльністю філії здійснює  Правління банку в межах повноважень, що передбачені Статутом Банку.

У зв’язку з чим, виникли питання щодо належності Банку та Кіпрської філії до міжнародної групи компаній та визнання Кіпрської філії контрольованою іноземною компанією.  

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) Кодекс введено нове поняття для цілей ст. 39 – міжнародна група компаній.

Відповідно до п.п. 14.1.113³ п. 14.1 ст. 14 Кодексу міжнародна група компаній (для цілей статті 39 цього Кодексу) - дві або більше юридичні особи або утворення без статусу юридичної особи, які є податковими резидентами різних країн та пов'язані між собою за критеріями володіння або контролю таким чином, що згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності або іншими міжнародно визнаними стандартами фінансової звітності обов'язковою є підготовка консолідованої фінансової звітності або підготовка консолідованої фінансової звітності була б обов'язковою у разі, якщо акції (корпоративні права) однієї з таких юридичних осіб перебували б в обігу на фондовій біржі.

Згідно з п.п. 14.1.103¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу материнська компанія міжнародної групи компаній (для цілей статті 39 цього Кодексу) - юридична особа, яка входить до складу міжнародної групи компаній та одночасно відповідає таким вимогам:

безпосередньо чи опосередковано володіє корпоративними правами інших компаній (або фактично контролює такі компанії) у складі міжнародної групи і частка такого володіння є достатньою для включення фінансової звітності інших компаній у складі міжнародної групи до консолідованої фінансової звітності такої юридичної особи;

фінансова звітність такої юридичної особи не підлягає включенню до консолідованої звітності жодної іншої юридичної особи у складі міжнародної групи згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності.

Отже, Банк та його Кіпрська філія відповідають критеріям, визначеним п.п. 14.1.103¹ та п.п. 14.1.113³ п. 14.1 ст. 14 Кодексу, а саме:

є податковими резидентами різних країн, які пов’язані між собою критеріями контролю таким чином, що згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності обов’язковою є підготовка консолідованої фінансової звітності.

При цьому, Кіпрська філія не має статусу юридичної особи, у зв’язку з чим Банк як юридична компанія, яка подає консолідовану фінансову звітність, вважається материнською компанією.

Відповідно до п.п. 39.4.2 п.п. 39.4 ст. 39 Кодексу платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Згідно з п. 53 підрозділу 10 розділу XX Кодексу норми пункту 39.4 ст. 39 Кодексу щодо подання платниками податків повідомлення про участь у міжнародній групі компаній вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.

Таким чином, за 2020 рік у разі здійснення контрольованих операцій разом із звітом про контрольовані операції має подаватись повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Законом № 466 Кодекс доповнено ст. 39², якою  починаючи з 01.01.2021, запроваджуються нові об’єкти оподаткування, зокрема, прибуток контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), а також визначаються платники податку щодо прибутку такої компанії.

Так, відповідно до п.п. 39².1.1 п. 39².1 ст. 39² Кодексу контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

У випадках, передбачених цією статтею, до контрольованої іноземної компанії може прирівнюватися іноземне утворення без статусу юридичної особи.

Утворенням без статусу юридичної особи визнається утворення, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, яке відповідно до законодавства та/або документів, що регулюють її діяльність (особистого закону), має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників, довірителів або інших вигодоотримувачів.

Утворення без статусу юридичної особи можуть включати, зокрема, але не виключно, партнерства, трасти, фонди, інші установи та організації, створені на підставі правочину або закону іноземної держави (території). До утворень без статусу юридичної особи прирівнюються особи - нерезиденти, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які відповідно до особистого закону не є юридичними особами.

Підпунктом 39².1.2 п. 39².1 ст. 39² Кодексу визначено, що з урахуванням положень цієї статті контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі - контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов'язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Відповідно до п.п. 39².1.3 п. 39².1 ст. 39² Кодексу під часткою в іноземній юридичній особі розуміються корпоративні права, права в утворенні без статусу юридичної особи, до активів якої входить частка у юридичній особі, чи будь-які інші аналогічні права та/або правомочності, що надають фізичній або юридичній особі право:

а) впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземної юридичної особи (загальних зборах акціонерів, учасників або іншому аналогічному органі), та/або

б) на отримання відповідної частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

в) блокування рішення про розподіл частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

г) на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення.

Слід зазначити, що положення п.п. 39².1.5.3 п.п. 39².1.5 п. 39².1 ст. 39² Кодексу дають можливість особі, яка є засновником трасту, власником частки майна фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, разом із повідомленням про заснування утворення без статусу юридичної особи надати підтвердження про відповідність її вимогам п.п. 39².1.5.1 п.п. 39².1.5 п. 39².1 ст. 39² цієї статті.

Перелік документів, які необхідно надати на підтвердження відсутності володіння часткою  міститься у пунктах 1-3 п.п. 39².1.5.3 п.п. 39².1.5 п. 39².1 ст. 39² Кодексу.

Водночас, п.п. 39².1.5.2 п.п. 39².1.5 п. 39².1 ст. 39² Кодексу визначено, що особа, яка не є засновником трасту, установи, утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить частка особи в юридичній особі, вважається такою, що володіє цією часткою, у разі додержання хоча б однієї з таких умов:

а) така особа має (юридично або фактично) право вимагати нарахування та виплати доходу (прибутку) такого утворення без статусу юридичної особи;

б) така особа має право (прямо або опосередковано) розпоряджатися майном, що входить до складу активів такого утворення без статусу юридичної особи;

в) така особа має право отримати майно, що входить до активів такого утворення без статусу юридичної особи у разі його ліквідації (припинення), крім випадків отримання майна у разі ліквідації (припинення) такого утворення без волевиявлення цієї особи;

г) така особа здійснює фактичний контроль над утворенням без статусу юридичної особи у розумінні, передбаченому підпунктом 39².1.6 пункту 39².1 цієї статті.

Відповідно до абзацу восьмому п.п. 39².1.6 п. 39².1 ст. 39² Кодексу здійсненням фактичного контролю над іноземним утворенням без статусу юридичної особи в цілях застосування цієї статті визнається здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення особи чи осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, прийняття рішень або можливість прийняття рішень про заміну осіб, які здійснюють управління активами такого утворення, а також здійснення або можливість здійснення вирішального впливу на рішення щодо розподілу прибутку відповідно до особистого закону та/або установчих документів такого утворення.

Отже, КІК за своєю формою може бути іноземним утворенням без статусу юридичної особи, зареєстрованим відповідно до законодавства іноземної держави, яке має право здійснювати діяльність, спрямовану на отримання доходу (прибутку) в інтересах своїх учасників, партнерів, засновників або інших вигодоотримувачів.

Звертаємо увагу, що будь-які остаточні висновки щодо встановлення наявності контролю для цілей ст. 39² Кодексу можливо надати лише за результатами детального аналізу всіх елементів контролю та документального підтвердження щодо наявності/відсутності такого контролю, розгляду Положення про Кіпрську філію, її реєстраційних документів, що дозволить ідентифікувати взаємовідносини між Банком та його структурною одиницею, а також визначити статус Кіпрської філії.

Разом з тим наголошуємо, що кожен конкретний випадок щодо кваліфікації податкових взаємовідносин з пов’язаною особою – нерезидентом стосовно визнання її контрольованою іноземною компанією потребує комплексного аналізу матеріалів та підтверджуючих документів щодо наявності/відсутності контролю.

Водночас зазначаємо, що відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.