Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.10.2020 р. № 4490/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України на запит Представництва,  керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Представництво поінформувало про отримання коштів на власний поточний рахунок внаслідок операції продажу автомобіля резиденту України.

При цьому вказаний автомобіль перебуває у власності та на балансі нерезидента України. Представництво запитує про ймовірні податкові наслідки.

Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Кодексу платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктами оподаткування.

Якщо проданий автомобіль був зареєстрований в Україні згідно з чинним законодавством та за умов, що Представництво уповноважене на ведення справ, пов’язаних зі сплатою податків, відповідно до вимог ст. 19 Кодексу, то у Представництво виникають обов’язки  зі справляння транспортного податку (далі – Податок).

Об’єктом оподаткування Податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Кодексу).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального (далі – Перелік).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» (далі - Методика). Відповідно до п. 13 Методики у разі відсутності на офіційному веб-сайті Мінекономіки інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об'єкта оподаткування Податком, Мінекономіки за зверненням, у тому числі, власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює Перелік такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному веб-сайті.

Таким чином, якщо у Переліку міститься транспортний засіб з параметрами, що відповідають параметрам автомобіля Представництва, то Такий автомобіль є об’єктом оподаткування Податком.

У разі якщо у Переліку не міститься транспортний засіб з параметрами, що відповідають параметрам автомобіля Представництва, то для уточнення ознак об’єкта оподаткування Податком, зокрема, в частині визначення середньоринкової вартості для власних автомобілів, Представництво має звернутись до Мінекономрозвитку.

Якщо проданий автомобіль був об’єктом оподаткування у тому році, у якому його було продано, то

Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Кодексу встановлено, що платники Податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з Податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.06.2017 № 595).

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року Податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 Кодексу).

Отже, у разі продажу автомобіля протягом року Представництво має надати до контролюючого органу уточнюючу Декларацію.

Оскільки ставка Податку встановлена з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень, то Представництво має право перерахувати податкові зобов’язання з Податку з урахуванням вимог п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.