Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.10.2020 р. № 4492/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо відступлення права вимоги за експортними операціями та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні платник податків окрім основної діяльності (виробництво меблів) здійснює операції з експорту товарів на підставі зовнішньоекономічних контрактів, які підпадають під валютний нагляд.

Платник розглядає варіант відступлення права вимоги по окремим контрактам до покупця – юридичної особи – нерезидента, щодо виконання зобов’язання по оплаті за товар, іншому нерезиденту.

Платник запитує:

Чи має право резидент, що здійснює експорт товару, відступити право вимоги до покупця – юридичної особи – нерезидента, щодо виконання зобов’язання по оплаті за товар, іншому нерезиденту?

Чи буде підставою для завершення банком валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунку у випадку якщо платник відступить право вимоги до покупця нерезидента, щодо виконання зобов’язання по оплаті за товар, іншому нерезиденту, який здійснює оплату платнику за відступлене йому право?

Чи має право резидент-експортер товару відступити право вимоги до покупця товару - нерезидента, щодо виконання зобов’язання по оплаті за товар, іншому нерезиденту за ціною, яка буде менша, ніж вартість товару, що підлягає оплаті за зовнішньоекономічним контрактом?

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції», який введено в дію 07.02.2019, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено пунктом 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (далі – Положення № 5), і становлять 365 календарних днів.

Порядок здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (далі – Інструкція № 7).

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 9 Інструкції № 7, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми.

У разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар, або від банку за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16 розділу IV Інструкції № 7.

Водночас відповідно до підпункту 6 пункту 9 Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі заміни кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів – після зарахування на поточний рахунок резидента – нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом – первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів.

Тобто банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів за кожним фактом здійснення поставки товару.

Таким чином, правові засади щодо порядку, строків розрахунків, відповідальності за їх порушення та здійснення уповноваженими банками контролю за експортно-імпортними операціями щодо дотримання резидентами встановлених строків з 07.02.2019 регулюються Законом № 2473, Інструкцією № 7 та Положенням № 5.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина 2 статті 13 Закону № 2473.

Відповідно до підпункту 2 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції № 7, Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар.

Виходячи з вищевикладеного, розрахунок за договором уступки вимоги між кредитором-резидентом та новим кредитором – нерезидентом в рамках договору уступки вимоги не може вважатися надходженням валютної виручки за експортним договором поставки.

При цьому, з питань завершення банком валютного нагляду за дотриманням граничних строків та отримання за договором відступлення права вимоги оплати у меншій сумі ніж вартість товарів, що була експортована, доцільно звернутись до Національного банку України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).