Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.11.2020 р. № 4527/ІПК/15-32-07-05-06

Головне управління ДПС в Одеській області, в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), розглянуло в межах своєї компетенції запит на отримання індивідуальної податкової консультації ), з наступних питань:

1) У разі перевищення 1 мільйона гривень, потрібно мені застосовувати РРО, якщо оплата за мої послуги проходить через термінали: LiqPay та iBox?

2) У разі перевищення 1 мільйона гривень, потрібно мені застосовувати РРО, якщо оплата за мої послуги проходить на мій рахунок, а оплата відбувається банківськими картками?

3)  У разі, якщо мені потрібно буде використовувати РРО або ПРР, як мені видавати чеки моїм клієнтам?

Відповідно до звернення підприємець є платником єдиного податку третьої групи, здійснює свою діяльність за КВЕД: 63.99 – Надання інших інформаційних послуг, н.в.i.у. (надання інформаційних послуг водіям виключно через мережу Інтернет).

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - Кодекс) та Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №265).

Законом №265 визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до ст. 2 Закону №265 «…розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця…».

Разом з тим, «…місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо…» (стаття 2 Закону №265).

Пунктом 61 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу визначено, що «…До 1 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами-підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

…У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1000000 гривень, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим.

Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку».

Враховуючи зазначене, у разі перевищення фізичною особою-підприємцем, платником єдиного податку обсягу доходу більше 1000000 грн., при отриманні коштів від споживачів за надання послуг через платіжні системи із застосуванням електронних платіжних засобів за допомогою мережі Інтернет застосування РРО та/або ПРРО є не обов’язковим за умови відсутності фізичного контакту фізичної особи-підприємця платника єдиного податку та споживача, зокрема у випадку, коли фізичною особою-підприємцем платником єдиного податку надано споживачу послугу та рахунок в електронному вигляді за допомогою мережі Інтернет та сплата коштів за таким рахунком і за таку послугу також здійснюється за допомогою мережі Інтернет.

У випадку безпосереднього отримання споживачем послуг, в тому числі замовлених та сплачених через платіжні системи, суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО та/або ПРРО на загальних підставах.

Також, Кодексом передбачено, що з 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами-підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет.

Тобто, з 1 січня 2021 року застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для платників єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), які здійснюють реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет незалежно від обсягу доходу.

Водночас, при здійсненні виключно безготівкової форми оплати (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО та/або ПРРО є не обов’язковим.

Закон України від 03 вересня 2015 року №675-VIII «Про електрону комерцію» (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно підпункту 15 пункту 1 статті 3 Закону №675 «…суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину…».

Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону №675 «…розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України…».

Разом з тим, «…продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку…» (п. 3 ст. 13 Закону №675). 

Згідно з п. 1 розд. VII Положення про порядок емiсiї електронних платіжних засобів i здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705 (із змінами та доповненнями) (далі - Положення №705), документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань (п. 5 розд. VII Положення №705).

Разом з цим, згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист  від 28.11.2019 №57-0007/62082) «…квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою електронних платіжних засобів, не є розрахунковим документом у розумінні Закону №265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя електронних платіжних засобів…».

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.