Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.11.2020 р. № 4603/ІПК/99-00-05-06-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку коригування податкових зобов’язань постачальника та податкового кредиту отримувача при перерахунку вартості об’єкта лізингу у зв’язку із коливанням курсу валют та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство згідно з договором фінансового лізингу є лізингоодержувачем. Відповідно до умов договору вартість об’єкта фінансового лізингу визначена у гривні з еквівалентом у іноземній валюті. На дату передачі об’єкта у фінансовий лізинг лізингодавцем визначено податкові зобов’язання виходячи з гривневого еквіваленту вартості об’єкта лізингу на дату такої передачі. 

Договором передбачено, що лізингові платежі сплачуються у гривні в еквіваленті до розміру платежу в іноземній валюті за курсом Національного банку України, встановленим на дату здійснення платежу. Внаслідок зазначеного після виплати усієї вартості об’єкта фінансового лізингу загальна сума усіх лізингових платежів, сплачених лізингоотримувачем, перевищує  вартість об’єкта фінансового лізингу, зазначену у податковій накладній, складеній на дату його передачі у фінансовий лізинг.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також

з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг (пункт 188.1 статті 188 ПКУ).

Згідно з пунктом 187.6 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін і надати покупцю за його вимогою (пункти 201.1 та 201.10 статті 201 ПКУ).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПКУ).

Пунктом 198.2 статті 198 ПКУ визначено особливі правила формування податкового кредиту за операціями фінансової оренди (лізингу), зокрема датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Таким чином, на дату фактичної передачі об'єкта фінансового лізингу лізингоотримувачу лізингодавець зобов'язаний нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з повної договірної вартості об'єкта фінансового лізингу та скласти і зареєструвати в ЄРПН за такою операцією податкову накладну на лізингоотримувача. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення лізингоотримувачем сум податку, зазначених у ній, до податкового кредиту.

Пунктом 192.1 статті 192 ПКУ визначено, що у разі, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Якщо внаслідок проведення перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт  192.1.2 пункту 192.1 статті 192 ПКУ).

Загальний термін позовної давності встановлено статтями 257 ЦКУ та 102 ПКУ тривалістю у три роки (1095 календарних днів). При цьому нормами ПКУ не передбачено виключень щодо визначення терміну позовної давності для розрахунків коригування до податкових накладних, що складені за лізинговими операціями.

Щодо питання 1

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Частиною першою статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року          № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію (абзац одинадцятий статті 1 Закону № 996).

Згідно з пунктом пункт 2 статті 6 Закону № 996 «регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що зміна (коливання) курсу іноземної валюти може призводити до зміни суми компенсації вартості об’єкту фінансового лізингу (якщо це передбачено договором), з питання оформлення первинного документу, який відображає збільшення вартості об’єкта фінансового лізингу внаслідок зміни курсу іноземної валюти, доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Щодо питання 2

У ситуації, описаній у зверненні, після складання податкової накладної за операцією з передачі об’єкта у фінансовий лізинг внаслідок зміни курсу іноземної валюти відбулося збільшення суми компенсації вартості такого об’єкта. Отже, у платника податку – лізингодавця відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ виникає підстава для здійснення коригування (збільшення) податкових зобов’язань з ПДВ та складання відповідного розрахунку коригування до такої податкової накладної. Такий розрахунок коригування складається на дату фактичної доплати коштів лізингоотримувачем.

У разі, якщо на дату виникнення підстав для коригування (збільшення) податкових зобов’язань постачальника минуло 1095 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної,  розрахунок коригування до такої податкової накладної  не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв'язку із сплином терміну, встановленого статтями 257 ЦКУ та 102 ПКУ. У цьому випадку постачальник на дату фактичної доплати коштів лізингоотримувачем повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ на суму збільшення вартості об’єкту фінансового лізингу та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну (далі - друга податкова накладна).

Щодо питання 3

Зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату передачі об’єкта у фінансовий лізинг (у разі, якщо з дати складання такої податкової накладної минуло 1095 календарних днів – друга податкова накладна) є підставою для коригування (збільшення) податкового кредиту лізингоодержувача (включення сум ПДВ, зазначених у другій податковій накладній, до складу податкового кредиту лізингоодержувача).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.