Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.11.2020 р. № 4611/ІПК/99-00-04-05-03-06

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення від … щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що зареєстрований фізичною особою – підприємцем, алепідприємницьку діяльність не здійснює.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо звільнення від сплати єдиного соціального внескуна загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та інших податків і зборів.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування встановлено ст. 177 Кодексу.

Згідно з пунктом 164.1 статті 164 Кодексу чистий річний оподатковуваний дохід визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 Кодексу, а саме об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Крім того, доходи, отримані від підприємницької діяльності, є об’єктом оподаткування військового збору (пп. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня  2010 року  № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи утомучисліті,якіобралиспрощенусистемуоподаткування.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

З 01.01.2017 відповідно до Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,  набрали чинності зміни, зокрема, в порядку нарахування, обчислення єдиного внеску.

Так, згідно з п. 2 частинипершої ст. 7 Закону №2464, уразіякщоплатникєдиноговнеску, визначенийп. 5 частинипершої ст. 4 Закону № 2464, не отримавдохід (прибуток) у звітномуроціабоокремомумісяцізвітного року, вінзобов’язанийвизначити базу нарахування, але не більшемаксимальноївеличинибазинарахуванняєдиноговнеску, встановленоїцим Законом. При цьому сума єдиноговнеску не може бути меншою за розмірмінімального страхового внеску.

З 01 січня 2018 року Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до п. 2частини першої ст. 7 Закону № 2464 внесено зміни, а саме, для бази нарахування єдиного внеску змінено період (рік на квартал).

       Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відсотків визначеної статтею 7 Закону № 2464  бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Єдинийвнесокпідлягаєсплатінезалежновідфінансового стану платника (частинадванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Враховуючи викладене, якщо фізичні особи – підприємці не отримують дохід від своєї діяльності вони зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиноговнеску не може бути меншою за розмірмінімального страхового внеску. Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід.

Разом з тим повідомляємо, що згідно з п. 9¹⁵розділу VIIIЗакону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 3 червня  2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з 3 червня 2020 року, зокремафізичними особами – підприємцями, (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року.

Зазначеназвітністьподаєтьсяплатникомвиключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.