Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.11.2020 р. № 4555/ІПК/99-00-05-05-02-06

В доповнення до індивідуальної податкової консультації Державна податкова служба України на звернення щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток при переході платника єдиного податку третьої групи на загальну систему оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах повноважень повідомляє наступне.

За інформацією, наданою платником, товариство у 2018 році перебувало на спрощеній системі оподаткування (3група) та було платником податку на додану вартість.

З 01.01.2019 товариство є платником податку на прибуток на загальних підставах, платником податку на додану вартість та застосовує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці платник податку зазначив у податковій звітності з податку на прибуток підприємств.

Під час перебування на спрощеній системі оподаткування (2018 рік) товариство поставило (відвантажило) товар, а під час перебування на загальній системі оподаткування (2019 рік) отримало грошові кошти за поставлений товар.

Дебіторська заборгованість за відвантажений товар у платника виникла під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

У платника виникли питання в частині оподаткування податком на прибуток підприємств:

чи виникає об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств у товариства у разі отримання протягом 2019 року оплати (погашення дебіторської заборгованості) під час перебування на загальній системі оподаткування за товар, відвантажений протягом 2018 року під час перебування на спрощеній системі оподаткування, за умови прийняття рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п.п. 140.5.12 п. 140.5 ст. 140 Кодексу у редакції, що діяла до 23.05.2020 фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи. 

Тобто платник податку на прибуток, який перейшов з 01.01.2019 зі спрощеної системи оподаткування на загальну, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриманого у 2019 році як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) у 2018 році під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене коригування фінансового результату до оподаткування не поширюється на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

При цьому положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат у вигляді собівартості таких товарів (робіт, послуг).

В той же час, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу передбачено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.

Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років.

В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Отже, якщо платник податку на прибуток, який з 01.01.2019 перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну, і річний дохід якого за попередній (2018) рік, а також за 2019 рік не перевищив 20 мільйонів гривень, приймає рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, зазначивши про таке рішення у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, такий платник у 2019 році не збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за товари, відвантажені у 2018 році.

У платника також виникло питання, пов’язане з бухгалтерським обліком окремих операцій:

чи має товариство визнавати витрати, понесені у зв’язку з виготовленням (придбанням) товару, відвантаженого під час перебування на спрощеній системі оподаткування, та включити такі витрати до звіту про фінансові результати.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону № 996).

Отже, з питання визнання витрат, понесених у зв’язку з виготовленням (придбанням) товару, відвантаженого під час перебування на спрощеній системі оподаткування, та включення таких витрат до звіту про фінансові результати, та відображення їх у бухгалтерському обліку доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).