Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.11.2020 р. № 4664/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула лист щодо коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.5¹ п. 140.5ст. 140 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.

Як зазначено в зверненні, товариство має намір надавати послуги з пошуку та підбору фахівців і менеджерів на користь замовника, держава реєстрації якого Республіка Кіпр. Вказаний нерезидент діє на території України через Офіс представництва в м. Києві, яке не зареєстроване платником податку на прибуток. Виникли питання: за якими ознаками можна кваліфікувати представництво як постійне та некомерційне, які з них розглядаються як нерезиденти та чи повинно товариство здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Відповідно до п.п. 140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь, зокрема нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

Вимоги п.п. 140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 Кодексу не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу нерезиденти – це іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Відповідно до вимог п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до          п.п. 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в» цього підпункту, визнаються неконтрольованими;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1045 (далі – Перелік № 1045) затверджений перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Республіка Кіпр включена до Переліку.

Згідно із п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує

10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Таким чином, у разі якщо господарські операції платника податку з нерезидентом, країна реєстрації якого, зокрема, включена до Переліку № 1045, відповідають вартісним критеріям, встановленим п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, то такі операції підпадають під визначення контрольованих.

Згідно з п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, є платниками податку на прибуток – нерезидентами.

Постійне представництво нерезидента, що здійснює господарську діяльність на території України, відповідно до п.п. 141.4.7 п.п. 141.4 ст. 141 Кодексу прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від  такого нерезидента.

Визначення з метою оподаткування постійного представництва як платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента, не змінює його статусу як нерезидента.Враховуючи цю особливість постійного представництва нерезидента в Україні, операції резидента з постійним представництвом нерезидента для цілей трансфертного ціноутворення належать до операцій з нерезидентом.

Зазначена позиція підтверджена у листі Міністерства фінансів України від 08.10.2019 № 11420-09-63/25529.

Таким чином, для цілей трансфертного ціноутворення постійне представництво нерезидента в Україні прирівнюється до нерезидента.

Отже, у разі якщо господарські операції платника податкуз продажу товарів (робіт, послуг) резиденту Республіки Кіпр, які здійснюються через його постійне представництво,підпадають під визначенняконтрольованих,платник податку не збільшує фінансовий результат на суму 30 відсотків вартості реалізованих такому нерезиденту (його постійному представництву) товарів (робіт, послуг) за підсумками податкового (звітного) року.

Виходячи із вказаного вище,платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог п.п. 140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 Кодексу на 30 відс. вартості реалізованих товарів (робіт, послуг) постійному представництву нерезидента, держава реєстрації якого включена до Переліку № 1045,якщо такі операціїне досягають критеріїв контрольованості.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).